ВОГОНЬ У ФРІДІ - ФРІДА У ВОГНІ - рецензія на фільм Фріда

Увійти через
Реєстрація
 
ВОГОНЬ У ФРІДІ - ФРІДА У ВОГНІ
 
Фільм "Фріда"
О, серце чоловіка, що не дається нам до рук! О, пристрасть жінки, червоне і чорне у якій переплітаються в один пристрасний рух пензлем, жорстокий і гучний, як ляпас!
Біографічні фільми про визначних людей не рідко бувають вдалими для широкого загалу, однак, частіше вони викликають потужний інтерес певної аудиторії, яку цікавить життя справжнє, не вигадане. Саме такий фільм "Фріда", прем'єра якого пройшла в Україні 6 лютого, саме така в нього "справжня" доля, хоча зал кінотеатру "Київська Русь" і був на прем'єрному показі заповнений ледь на третину.
Невигадана жінка з невигаданою долею. Невигадане кохання і невигаданий талант відомої мексиканської художниці Фріди Кало ожили на екрані завдяки, безумовно, не менш талановитій голівудській зірці Селмі Хайек, мексиканці арабського походження. Одна з найвродливіших акторок світу, зуміла увійти в образ і передати знівечену поліомієлітом і автокатастрофою красу грубуватої Фріди. Для того, щоб по-справжньому донести до людей правду про палку комуністку і культову художницю, Селмі довелось навчитись малювати і виробити ходу людини, яка пережила тяжку аварію і, як наслідок, перенесла 32 операції.
Кажуть, що саме завдяки Селмі, яка виступала як продюсер "Фріди" і працювала над нею майже 6 років, такі зірки як Джеффрі Раш, що зіграв Троцького і Антоніо Бандерас, який грає відомого мексиканського художника Давида Альфаро Сікейроса, знялись у картині, відмовившись від звичайних для зірок їхнього рівня гонорарів.
Всім зрозуміло, що неможливо втиснути у двогодинну кінострічку все життя особистості, чиї картини висять у Луврі і продаються за мільйони доларів; жінки, яка стала одним з кумирів XX століття і яку американські феміністки вважають своєю предтечею, а Голівудські кіностудії боряться за право екранізації її спогадів; людини, за спогадами якої створюються балети, а щоденник постійно перевидається. Тому автори фільму обрали головною "червоною" лінією кохання та нелегке подружнє життя Фріди і відомого мексиканського художника Дієго Рівери (Альфредо Моліна). "Товстий і красивий" Дієго був справжнім комуністом, борцем з буржуазією і дружив з Левом Троцьким. Мексиканець був досить популярний в СРСР в 60-ті роки, однак ім'я його коханої дружини усіляко замовчувалось, саме через Троцького, дружбу з яким йому простили, а Фріді - ні. Але, так чи інакше, мексиканка Фріда увійшла в історію ще і як остання кохана жінка Троцького.
Після перегляду "Фріди", фільму який переповнений натуралістичними картинками і закінчується аж ніяк не хепі-ендом, залишається відчуття легкості і віри у те, що "людина може витерпіти більше ніж їй здається". Саме такий девіз головної героїні, яка на своїй шкірі відчула його правдивість.
"Фріда" сяє всіма фарбами: Фріда-жінка - це енергія, пристрасть, кохання, жага до життя і вольовий рознузданий характер.
Фріда-художниця - це неповторність, жорстокість і безсоромність. Біографи стверджують, що в її кімнаті поряд з книгами по анатомії, фізіології, психології і медицині був ще один предмет - склянка із заспиртованим людським ембріоном. "Я хочу бачити свого сина!", - волає у фільмі нещасна жінка, яка втратила свою ще ненароджену дитину і ми... бачимо її сина.
"Фріда"-кінокартина - це вибух і колір, світло і тінь, солодке і гірке, таке насичене, як і живопис мексиканки, що в купі залишає по собі присмак забороненого, але геніального.
Важливим є й те, що зйомки фільму проходили в сонячній Мексиці, де пряне повітря густе від блиску чорних очей і різнобарв'я фруктів і квітів. Дуже красиві зйомки і в археологічній зоні Теотіуакан, біля пірамід Сонця і Місяця, на яких ніби-то і зародилось кохання Фріди і Лева Троцького.
На студії була споруджена точна копія "блакитного будинку", який за життя художниці був шпиталем, художньою майстернею, а після її смерті став музеєм, і знімати в ньому заборонили.
"В моєму житті було дві аварії: одна - коли автобус врізався в трамвай, інша - це Дієго", - повторювала Фріда, яка вдруге вийшла заміж за свого чоловіка в 1940 році, через рік після розлучення, і залишалася з ним до самої смерті.
Найтрагічніший і найсильніший момент картини - відкриття Фрідою своєї першої на Батьківщині і останньої в житті виставки... Її внесли в переповнений зал на ношах-ліжку і помістили в центрі. Вона жартувала, співала, палила і пила. Красива, прикута до ліжка жінка, яскрава, як метелики, яких вона любила малювати сколихнула свідомість фотографів, репортерів і нас, глядачів.
"Я весело чекаю, коли піду і сподіваюсь ніколи не повертатись. Фріда" - це останні її слова.
Вогняна Фріда згоріла у вогні. 13 липня 1954 року тіло Фріди Кало, загорнуте в прапор мексиканської комуністичної партії, за її заповітом було кремоване.
В Сполучених Штатах фільм не став лідером прокату, зібравши трохи більше 23 мільйонів доларів, проте, Селма Хайек поряд із Ніколь Кідман та Джуліанною Мур значиться серед найвірогідніших претенденток на цьогорічний "Оскар", принаймні, місце у п'ятірці номінанток на звання "Краща акторка року" їй, на думку більшості американських критиків, забезпечене.
Рецензія на фільм Фріда 0  
Коментарі
 
Ім’я
22 червня 2017
Ваш коментар
Якого кольору трава?
 
помаранчевого
Коричневого
Зеленого
Червоного
чорного
Синього

Підписатися на обговорення
Оцінка автора
8 Рейтинг
фильма
Всього оцінок: 1






fk tw G+