Увійти через
facebook google
 

Неперевершена афера (от The Lex)


Рецензія на фільм: Чудова афера
Фільм Чудова афера

Шахраї теж плачуть...

Ну бачив... Навіть намагався отримати задоволення - щиро намагався! Не вийшло... Ні, фільм може й не такий вже й поганий, але назвати його шедевром, або ж хоча б видатним, чи, бодай, вартим уваги, у мене аж ніяк не виходить. Після його перегляду залишилося єдине відчуття... Ба! Два відчуття: перше - швидко згасаюче відчуття полегшення від того, що, нарешті, це закінчилося і можна йти спати, а друге - швидко наростаюче відчуття "дежавю", бо десь я це все вже бачив, і до того ж неодноразово. Ну аж нічого цікавого, і взагалі, здається, ремейк "один в один" якогось старого кіно...

Визначити епоху дії практично неможливо. Чи це 60-ті минулого століття, а може 80-ті, а може це вже наш час - у фільмі на це немає жодного натяку. За відсутності чогось іншого цікавішого це чомусь напружує і не додає зайвих пунктів задоволення від пізнавання знайомих речей під час перегляду. Та ще й Америка, тобто Сполучені Штати... Ні, ніяковеньке кінце!

Воно було б узагалі не варте того, щоб його дивитися, а тим паче писати про нього так багато слів, якби не Ніколас Кейдж, який зіграв у цій "Афері" головну роль. Так, на його гру й справді можна дивитися і це й справді того варте. Але чи можна дивитися цей фільм лише заради його гри? Ні, як на мене, цілий фільм того не вартий.

Ніколас Кейдж грає афериста - людину, яка "заробляє" гроші, обдурюючи людей. От на зразок тих дрібних шахраїв, які "міняють" іноземну валюту. Ви ніколи не стикалися з таким випадками? І вам навіть не цікаво, як це робиться? Тоді ви можете пропустити наступні два абзаци.

Отже, шахраї "валютники". Приїздить людина, скажімо, у Київ, і перше, що вона бачить, це, звичайно ж, вокзал. На вокзалі у нас багато різних послуг і не остання з них - обмін іноземної валюти. Це у цивілізованих країнах валюту можна обміняти тільки у банку, а у нас для цього є безліч простих кіосків. Бізнес...

Зазвичай, безпосередньо на вокзалі курси валют дуже вигідні для "бізнесу" та, відповідно, дуже невигідні для споживача. І тут наче з-під землі народжуються діловиті хлопці з чіпкими поглядами та пропозиціями: "Міняємо..." Курс, звичайно ж, більш привабливий, ніж у кіоску. Але, звичайно ж, справа це досить незаконна. Як хто знає наші закони. А хто не знає - то незнання закону... Ну, ви самі знаєте, тому вам скоріше за все запропонують відійти трохи в бік. Ні, грабувати вас не будуть - це вже не шахрайство, а зовсім інша стаття, тобто зовсім інша історія. У вас попросять ваші гроші, аби впевнитися у їх справжності. Невимушений пас руками - зазвичай проти світла, що б'є вам у вічі, і... І біля вас виникає ще одна людина, яка суворо цікавиться: "А що це ви, добродії, тут робите?!" При цьому, скоріше за все, вона вхопить вас за руку, щоб ви, буцімто, не втекли. А чого вона вас хапає, га? Правильно! Бо це саме вас "розводять"! Бо саме у цей момент перший "міняла" швидко віддає вам вашу купюру і тікає. Але другий - "дружинник" - чомусь не біжить за ним, а зникає так само несподівано, як і з'явився. І ви залишаєтеся... Га? Звичайно ж з купюрою набагато меншого номіналу! Все! Вас обдурено!

Так само і у цьому кіно. Може комусь і цікаво було дивитися, але мені було досить нудно. Бо ці всі методи було показано на диво сіро та якось хрестоматійно. А я дуже люблю цікаві та оригінальні технічні деталі і вигадливі витівки. Заради цього й дивлюся кіно: "Ану ж бо здивуйте мене!" І дивують, а то вже давно не дивився б. А тут ці всі шахрайства не справляють ніякого враження і не підбурють на співчуття до їх виконавців - ну нічого цікавого! Ото хіба що Ніколас Кейдж...

Так, Кейдж грає дуже переконливо і образ затятого психа у його виконанні вельми яскравий. Але... Це у нас академічний курс з психіатрії чи розважальне кіно?! Як на мене, то ці американці зі своїми психами вже трохи дістали. Так, я знаю що це божевільна нація, якщо її можна вважати нацією, але якого Дідька кожен раз ставити на цьому такий наголос? У вас що там, більше нічого немає, окрім психів?! Принаймні, у цій "Неперевершеній афері" вже точно немає нічого цікавішого...

Бо актори другого плану, а саме Сем Рокуелл та Елісон Ломен, що грають напарника Кейджа та його дочку - тобто нібито його напарника та нібито його дочку, бо потім, звичайно ж, виявиться, що всі видають себе не за тих, ким є насправді - грають аж зовсім незграбно та невпевнено і єдине, що запам'яталося мені з їхньої гри, це металева стяжка на зубах у Анжели - героїні Елісон Ломен. Більше нічого путнього згадати не можу - жах та й годі! Просто шкода витраченого часу та витрачених грошей. А шкода, бо сподівання були досить добрі. Але вони швидко зійшли нанівець, ще й не промайнула середина фільму. І так мені себе шкода, що куди тому Рою - герою Кейджа - коли він відкрив свою банківську скриньку і знайшов її зовсім порожньою. Ну майже порожньою: записка там була - ну просто жах який оригінальний хід! І чого той бовдур не написав заповіт і саме у ньому не заповів своє майно малій?! Може сюжет був би хоч трохи цікавішим, коли б його видавали за мертвого або ж просто вбивали...

А що то за вагітна жінка, до живота якої притуляється Кейдж у фінальному кадрі? Це, буцімто, натяк на те, що все закінчилося взагалі-то добре і перемогла якась там мораль - американська, напевне? Гм! А може це було кіно про стосунки батьків і дітей?

Єдина впевнена і чітка думка, яку залишило мені це кіно: я все таки дуже не люблю (тобто, взагалі-то, ненавиджу) 14-річних дівчаток, бо вони... Бо вони... Бо вони нічого з себе не уявляють, хоча намагаються показати якраз протилежне, от! Ну зовсім як оця "Неперевершена афера"! Теж мені, "неперевершена"...

0
The Lex 03 січня 2006
Like

Ім’я:
14 жовтня 2019
Ваш коментар

Інші рецензії автора


Люблю я фільми про шпійонів... Люблю я фільми про шпійонів...

Але не люблю я фільми про бідних американців (чи то будь-яких там -ців), до яких приходять злі дядьки і кажуть їм: "Це, хлопче, у тебе у...

09 січня 2006
"Пятнадцать человек на сундук мертвеца! Йо-хо-хо! И бутылка Рома!" "Пятнадцать человек на сундук мертвеца! Йо-хо-хо! И бутылка Рома!"

"Джек Горобець, капітан Джек Горобець!" - а це вийшло дуже добре, коли переклали прізвисько, а може й прізвище! Бо англомовне "спарроу" -...

08 січня 2006
Матриця: перезавантаження Матриця: перезавантаження

Ото ж бо, "Матриця: перезавантаження". Щоправда я б краще переклав "Перезавантаження Матриці", але звучатиме воно вже не так голосно, я...

07 січня 2006
Девочки сверху (The Lex) Девочки сверху (The Lex)

Досить симпатична комедія. Спочатку здалася мені пересічним клоном американської молодіжної комедії, але за декілька хвилин до мене дійшло,...

06 січня 2006
Властелин Колец: Две крепости (The Lex) Властелин Колец: Две крепости (The Lex)

Предвидя разного рода нападки, хотел бы сразу же указать, что "толкиенистом" я себя совершенно не считаю и никогда не представлял себя ни...

03 січня 2006