Пол Томас Андерсон

Увійти через
Реєстрація
 
фильм Власть

Пол Томас Андерсон
 
Пол Томас Андерсон (Paul Thomas Anderson)
Дата народження: 26 червня 1970 1970-06-26
Біографія
 

Пол Томас Андерсон один з найвідоміших і самобутніх режисерів нашого часу. Народився він в Америці, а саме в Студіо-Сіті, штат Каліфорнія, 26 червня 1970 року. Батьки його мали пряме відношення до кіновиробництва, що і є одним із ключових моментів, які вплинули на творчість режисера. Наприклад його батько, Ерні Андерсон, був спочатку актором, а пізніше і диктором кількох теле-проектів. Виховували Андерсон свого сина в Долині Сан-Фернандо. Якось, у дев'ять років, хлопчина знайшов відеокасети батька, що містять в собі порно-фільми. Саме цей епізод пізніше і надихнув Пола Томаса на сюжет його першого короткометражного фільму. А так, як долина Сан-Фернандо була місцем зйомок численних порнографічних фільмів, хлопчик став у своєму роді "одержимий" цим видом кіно. Папа заохочував захоплення хлопчика знімати і без проблем купував йому 8 мм. відео-плівку, яку підліток використовував для різних домашніх зйомок, використовуючи батьківську камеру. Так, в 18 років він зняв свою першу роботу "Дірк Діглер", тривалістю в 30 хвилин, в основі якого лежить його власний сценарій. Основою для характеру головного героя служив реальний прототип. Через деякий час, сюжет цієї короткометражки стане точкою відправлення для фільму "Ночі в стилі бугі", драми про порно-актора.

Навчанням Андерсон цікавився не так сильно, як хотілося б. Через погане поводження і короткочасну бідноту, режисера вигнали з шостого класу початкової школи. Правда закінчити середню і вищу школу режисер зміг. Після цього він деякий час провчився в Емберсон Коледж, де швиденько пройшов короткий курс англійської мови і вступив до університету Нью-Йорка, на факультет сценарної майстерності. Але, як виявилося, вчили там речам досить шаблонним і банальним, які абсолютно не розвивали творчий потенціал студентів. Тому режисер закинув і це навчання. Вирішивши, що крім як нього самого, його ніхто більше не навчить робити кіно, Андерсон вирішує на якийсь час відкласти пошуки тематичних навчальних закладів і зайнятися самоосвітою і роботою. Для цього хлопець повертається до себе додому, до Південної Каліфорнії. Там він влаштовується на одну з телестудій, де працює виконавчим асистентом на знімальному майданчику різних музичних кліпів і телепрограм, серед яких одна дитяча. В кінці 1992-го року, він знімає вже свою другу короткометражку, під назвою "Кава і Цигарки", яку не слід плутати з однойменним повнометражним фільмом Джима Джармуша. Як наслідок, фільм транслюють на великому екрані під час показів кінофестивалю Sundance. Отримавши визнання, цей фільм Андерсона стверджує у хлопцеві тягу до кіновиробництва і вже через пару років він знімає свій повнометражний дебют "Сідні", який у підсумку все ж переіменовуют в "Фатальна вісімка" (1996). Цей кримінальний трилер навіть показують в рамках кінофестивалю в Каннах. Головну роль у ньому виконав Джон Сі Райлі, який потім засвітиться ще в двох фільмах Андерсона, "Ночі в стилі бугі" і "Магнолії". Але, не дивлячись на величезну кількість позитивних відгуків, режисер був не дуже задоволений підсумковим варіантом. Справа в тому, що студія не дала режисерові самому монтувати фільм, що, як потім сказав сам Андерсон "Було самим болючим досвідом, який він пережив". Але, він не сумував і взявся працювати над своїм наступним фільмом, "Ночі в стилі бугі" (1997). Саме цей фільм і закріплює в очах студій Андерсона, як режисера, здатного знімати гарне і якісне кіно. А крім того, стрічку назвали одним із кращих фільмів того року. У підсумку, стрічка отримує три номінації на премію Оскар. Чому сприяє не тільки різноманітний акторський склад, але і майстерна постановка режисера.

Після значного успіху фільму "Ночі в стилі бугі", голлівудські студії дають Полу Томасу зелене світло. Не всі, але більшість з них прихильні до режисера і часом навіть готові піти на поступки. Що і зробила, наприклад, студія New Line Cinema, яка дозволила режисерові самому зайнятмся фінальним монтажем матеріалу своєї наступної картини. Андерсон, правда, перша думка не зовсім довіряв цій подачі, але, піддавшись уговоркам Френсіса Форда Копполи, Пол взявся за підготовку до зйомок. І це була дуже хороша ідея. Тому як при таких умовах, це міг бути той поодинокий випадок, коли ніхто не втручається в твою роботу. І гріх був не скористатися таким шансом. Так на світ з'явився фільм "Магнолія", прем'єра якого пройшла в 1999 році. Кінокартина являла собою 9 тісно переплетених між собою сюжетів, які розповідали про долі та події, які відбувалися в житті деяких людей, інколи навіть з ноткою якийсь божественної сили. Саме після цієї стрічки в наступних фільмах Андерсона можна простежити якісь розгляди і копання в різних нюансах релігійної теми, у вигляді сюжетів, герої яких протистоять у своїй вірі один одному. І знову, "Магнолія" своїм блискучим акторським складом і чудовим сценарним втіленням виступає в трьох номінаціях на Оскар.

Через кілька років, які Пол Андерсон витратив на невеликі проекти у вигляді короткометражок і рекламних роликів, він знімає свій наступний фільм. Тепер це вже не драма, з порнографічними або біблійно історіями, а мелодрама "Любов, що збиває з ніг", з елементами комедії. Найдивовижніше в ній це те, хто зіграв головну роль. Адам Сендлер, актор, який вже спочатку міцно осів у своєму амплуа жартівника і раздолбая. Простіше кажучи, Адам актор комедійного жанру. З ним Пол Томас познайомився на зйомках одного з епізодів розважальний американського теле-шоу "SNL", коли знімав короткометражку "Фанат". Але, незважаючи на несподіване рішення що до виконавця головної ролі, все вийшло якнайкраще. Герой Сендлера восьма дитина в сім'ї, при чому єдиним хлопчиком. І з волі різних факторів, хлопець виріс невротиком, причиною чому були сестринські витівки і їх же критика, від яких він потерпав. У підсумку, за сюжетом він таки знайомиться з дивною дівчиною, яка його покохала. І Сендлер навідмінно показав всю глибину ролі, всі переживання та інше, що відбувалося всередині його персонажа. Ця зворушлива історія, про бідного закомплексованість хлопця, в результаті заслужила в 2002 році золоту пальмову гілку за найкращу режисуру.

Відійшовши знову на деякий час від великого кіно і знімаючи невеликі проекти для телебачення, Андерсона выпускає свою наступну картину "Нафта" тільки через 5 років. Взявши за основу класичний роман Аптона Сінлера "Так буде кров", він пише вільний сценарій про цю американської драму. У центрі сюжету показано життя і психологія нафтодобувника Деніеля Плейвью (Деніель Дей-Льюїс), на тлі перших зачатків нафтопромислового бізнесу в Америці 1920-х років. Незважаючи на те, що Андерсон встиг заявити про себе як про режисера, який знімає якісні фільми, працювати над цим його фільмом студії бралися з побоюванням. Але, в підсумку дали старт і робота закипіла. На виході вийшла потужна кінокартина, яка розповість про протистояння характерів і про людину, як істоту темному і жадібним. Ну і звичайно ж там було присутнє невеличкий розгляд деяких аспектів людської віри, її проблему. На фестивалях окрім двох статуеток Оскара (за кращу чоловічу роль і операторськуроботу), стрічка отримала визнання і нагороди на багатьох інших фестивалях, наприклад Берлінському, де вона взяла двох ведмедів за режисуру і внесок у кінематограф. Деніел Дей-Льюїс, що зіграв головну роль, був кандидатом 8-и номінацій різних премій, отримавши крім Оскара ще парочку нагород за блискуче зіграну роль. Композитором фільму виступив гітарист гурту "Radiohead" Джонні Грінвуд, музика якого не просто підтримувала дійство і картинку фільму, а вона була невід'ємною частиною фільму, додаючи якоїсь сакральності тому, що відбувалося. Саме за саундтрек стрічка й отримала Оскара за внесок у світовий кінематограф. "Нафта" визначає в роботі Андерсона його наступні жанри та напрямки, а також впевненість у ньому, як постановнику, фільми якого незважаючи на підняті теми, можуть сповна себе окупити.

Ще через п'ять років, після чуток про наступному проекті режисера, після "Нафти" на екранах з'являється стрічка "Майстер". Це релігійна драма, вільно інтерпетірующая початок регіліозного течії "Витоки", однією головних і первинних частин саентоглогіі. На роль композитора для фільму був знову запрошений Джонні Грінвуд, який знову вразив глядача своєю музикою. Головні ролі виконали Філіп Сеймур Хоффман і Хоакін Фенікс. Хоффман вже грав в декількох фільмах Андерсона і є одним з групи акторів, члени якої так чи інакше кочують з одного фільму режисера, в інший. Актор виконав роль людини, яка в підсумку створює вчення саєнтології, Фенікс же зіграв його учня (з англійської, слово "the master" часто перекладається як "вчитель"). Стрічка являє собою драму з релігійною основою, яка на прикладі різних подій, які зустрічалися на шляху героїв, і їх відносинах розкривала якісь психологічні моменти світогляду. При чому головною темою є не сама саєнтологія, а скоріше відносини між двома людьми. Про те, як чужі один одному люди знаходять між собою якесь загальне взаєморозуміння. І знову картина отримує загальне визнання, безліч номінацій та призів. Щоправда цього разу кінопремія Оскар обійшла "Майстра" стороною, у якого на момент проходження церемонії в запасі було й так уже достатньо нагород. Серед них і "Срібний лев" за режисуру і акторські позиції.

На даний момент режисер працює над своїм наступним фільмом під назвою "Вроджений порок", взявши на головну роль Хоакіна Фенікса. Також Андерсон разом зі своєю дружиною Майєю Рудольф виховує трьох дітей. Знімаючи фільми, які вже зараз потихеньку стають культовими, режисер в той же час зберігає свою самобутність і творчу планку, яку він собі поставив. Але що найголовніше, до цього всього він прийшов сам, не закінчивши жодної кіношколи, а самостійно плекаючи в собі творчі пагони. Сценарії до своїх фільмів прктически вегда пише сам, а також сам же і продюсує.

Рейтинг персони   |   Ваша оцінка:
9.0 / 10 Голосів: 1
Коментарі
 
Ім’я
21 лютого 2019
Ваш коментар

Підписатися на обговорення



fk tw