Історія слоненяти - рецензія на фільм Дамбо - Kino-teatr.ua

Київ
язык
Увійти через
facebook google

Історія слоненяти


Рецензія на фільм: Дамбо
Фільм Дамбо

Є сюжети, які можна назвати вічними, хоч і народились не так давно – як ось, в минулому столітті. За приклад можна взяти анімаційну стрічку 1941 року компанії Дісней «Дамбо» (англ. Dumbo) – та її образ – слоненя Дамбо, що міг літати, махаючи вухами. За основу було взяте однойменне оповідання Хелен Еберсон и Харольда Перла, а в 2019 режисер Тім Бертон представив нове прочитання класики (сценарій за мотивами написав Ерен Крюгер).

Отже, Дамбо народився у пересувному цирку – крім того, що він народився у неволі, природа «дарувала» йому величезні вуха, з якими він здавався посміховиськом. Крім того, сам «карнавал на колесах» переживає не самі кращі часи – проте маленькому вуханю дістались чуйні і мудрі наставники: брат та сестра Джо та Міллі Фаррієри, та їх батько Холт – які навчили малого в прямому сенсі літати. Їм потрібно пройти не тільки шлях випробувань різноманітними проблемами та інтригами цирку, спокусою слави, а і зберегти найкращі свої людські якості.

Якщо говорити об’єктивно – то «Дамбо» має більше відношення до анімаційного кіно, аніж традиційного художнього кіно: настільки тут відчувається майстерна робота з комп’ютерною графікою, від анімації героїв до теплого освітлення і декорацій. Власне це дозволяє змінювати обстановку і кольорову гаму стрічки не тільки до кожної сцени, а і до кожного кадру, хоча це веде до відчуття «іграшковості» обстановки – передаючи часи після Першої Світової. Поряд з цим, це допомогло максимально колоритно розкрити образ Дамбо – його польоти виглядають просто неймовірними. Сценарій виглядає гармонійно складеним, так само як і звуковий супровід, проте віднайти якусь родзинку в ньому важко; його безсумнівним плюсом є пропаганда концепції «цирк без дресированих тварин», в руслі якої був змінений і фінал (і тут, так, все буде добре!), порівняно з варіантом 1941 року.

Гра акторів. Автори залучили найкращих акторів Голівуду, причому дозволивши розкритись в рамках сценарію. Колін Фаррел розкрив образ Холта – батька юних «дресирувальників» Джо (Фінлі Хоббінс) та Міллі (Ніко Паркер), які власне намагаються зробити цирк людянішим (вибачте за каламбур). Дені де Віто зіграв керівника цирку, він протистоїть спокусі містера Вандемера (Майкл Кітон); так само як намагається звільнитись від тенет «Дивосвіту» і Колет Марчент (Єва Грін); загалом, можна сказати що склад акторів як першого, так і другого планів розкривають вповні сценарний задум, який все-таки не відзначається сміливістю і лежить в межах чисто розважального кіно.

Отже. Нове прочитання класичного сюжету виявилось масштабним, можна сказати монументальним, - проте близьким і дорослому глядачу, і дітям, і чудово підійде дійсно для легкого вечора.

0
Like

Ім’я:
20 вересня 2019
Ваш коментар

Інші рецензії автора


Семейная традиция Семейная традиция

 Джон Шафт III — специалист по кибербезопасности в ФБР, не привыкший решать проблемы грубой силой. Он предпочитает полагаться на...

16 вересня 2019
Свобода вибирати Свобода вибирати

Бернадетт Фокс колись мала стати одним із найкращих і найцікавіших архітекторів Америки. Роки йшли, і пріоритети жінки змінилися – останні...

04 вересня 2019
Битва за Іловайськ Битва за Іловайськ

Історія командира штурмової групи батальйону "Донбас" Тараса Костанчука з позивним Бішут, який отримав важке поранення і дивом...

29 серпня 2019
«Хороші хлопці» «на раЕне» «Хороші хлопці» «на раЕне»

Що буде, якщо троє шестикласників залишаться на деякий час без батьків? Вони будуть відриватися.

15 серпня 2019
На яскравих стежках дитинства… На яскравих стежках дитинства…

вчинка Дора із ранніх років жила у джунглях через роботу її батьків-дослідників. Тому дівчинка в дикій місцевості орієнтується набагато...

13 серпня 2019