Під сентиментальну мелодію...
Так, що таке Різдво без різдвяного кіно? А тим більше для закоханих або закоханих у кінематограф? Звісно, голлівудські студії не сидять без діла і можуть порадувати глядачів стрічками на будь-який смак, проте з обов‘язковим оптимістичним настроєм. Для сезону новорічних-різдвяних свят 2020 року режисер Том Фіг запропонував нам стрічку «Щасливого Різдва» (Last Christmas)- яка має нас зчарувати приємним святковим настроєм.
Емігрантка з Югославії, Кейт працює продавчинею в центрі Лондона – помічницею Санти (власне, це китаянка Хуань Чінь Чінь, справжнє ім‘я героїня «взнає» випадково) в магазині. Власне, вона не особливо уважна та педантична на роботі, і так само легковажна в особистому житті. Кавалерів і друзів розчаровує своїм недбальством, так само забуваючи про свою сестру та батьків. І ось – наступає Різдво, - з першого погляду, нав‘язливий, проте чарівний кавалер Том змушує переглянути її погляди і відношення до оточуючих. Дівчина, намагаючись розгадати таємницю загадкового залицяльника, з іншого боку починає дивитись і на роботу, яку вважала «тимчасовим рішенням», і до близьких, відкриваючи серце благодійності та милосердю
Якщо дивитись на стрічку критично – то вона занадто ідеальна та награна, автори швидко прибирають такі ж само штучно придумані «гострі кути». Так, і емігрантам легко знайти прихисток, і самій героїні оточуючі прощають аж надто занадто. Загалом, при цьому і проблеми виглядають «понарошку», - саме так, щоб не розбити ідилічний настрій глядача: поліцейські допомагають «порушниці, що заважає руху», оскільки вона збирає кошти на притулок, самі волоцюги не особливо переймаються від власних бід, а самі тривоги більш успішних героїв лежать в площині більше амурних і сімейних справ. При цьому слід відзначити гарно переданий дух різдвяного Лондона, того Лондона середнього класу, який зазвичай є одним з класичних втілень успіху «золотого мільярда». Також важливим напрямом стрічки є пропаганда толерантності – майже всіх напрямів цього значення, особливо зважаючи на соціальний її напрям – цікава і несподівана розв‘язка. І все це звісно – з елементами чудової музики Джорджа Майкла.
Гра акторів. Сам сценарій спонукає весь акторський склад дещо «перегравати», а чи це виконавці головних ролей, а чи епізодичні постаті; проте саме загалом втілюючи задум глядач не відчує фальші, а лишень казкове дихання свята. Звісно, можна відзначити гру тандему головних героїв – Емілії Кларк в ролі Кейт, та Генрі Голдинга в ролі Тома; останній, зовсім «дивакуватий», без меркантильного і практичного напряму, він відкриває зовсім нове для дівчини.
Щодо висновку. Так, в цю стрічку потрібно повірити, як і повірити в диво Різдва – оскільки вона може додати до настрою, а не змінити його. В першому випадку ви долучитесь до магії, інакше – фільм буде здаватись лише приторно-солодким різдвяним тістечком.