За ними красиві пейзажі природи
Лікар-хірург Бен (роль зіграв Ідріс Ельба) і фотожурналістка Алекс (роль зіграла Кейт Уїнслет) випадково познайомилися в аеропорту, коли їхні рейси були відкладені в зв’язку з погодними умовами. Але, бажаючи скоріше дістатися куди треба (Алекс – додому, на весілля, а Бен – на лікарську конференцію), обоє замовляють приватний літак. Як на зло, під час польоту над засніженими горами у літнього пілота стається серцевий напад, літак втрачає керування і падає. Алексі і Бен (і ще собака пілота, якого навіщось також взяли), пережили авіакатастрофу, але тепер їм доведеться виживати у суворих гірських умовах. Ну і, звичайно, закохатися один в одного…
Такою є зав’язка фільму «Гора між нами», знятого за мотивами чергового популярного роману (автор – американський письменник Чарльз Мартін, якщо це для когось має значення). Схрестити трилер про виживання у диких умовах з любовною мелодрамою – ідея далеко не нова, але творцям «Гори…» однозначно не вдалося зняти про це цікавий фільм.
Та чи був шанс створити якісний фільм? Палестинський режисер Гані Абу-Ассад є лауреатом Оскара за свій фільм «Рай зараз», але у Голівуді йому явно незручно. Кейт Уїнслет та Ідріс Ельба – актори в цілому непогані, але без особливої харизми. Перша зіграла свою найуспішнішу роль у «Титаніку» двадцять років тому, а другий знімається або на другопланових ролях у фільмах про «Тора» або на першопланових, але у неподобстві на зразок «Темної вежі».
Правда, найбільша проблема фільму – його жахлива занудність. Герої фільму ідуть, ведуть нецікаві діалоги, пробують сваритися, відпочивають, знову ідуть… А за деревом дерево, а за тим деревом іще дерево… Звичайно, періодично Бен і Алекс потрапляють в екстремальні ситуації, але виглядає це все непереконливо і висмоктано з пальця, як і тривалість фільму, яка затягнута хвилин на двадцять. А ось напади диких тварин у даному фільмі обмежені нападом однієї пуми на головну героїню. Схоже, що історія про те, як якась жіночка застрелила пуму із сигнальної ракети докотилась до вовків та ведмедів, і ті вирішили головну героїню та її супутника не чіпати.
Поведінка головних героїв теж часто викликає запитання. Наприклад, Бен ніби знає, як виживати в диких умовах, але пробує сигнальною ракетою привернути увагу літака, який летить на десятикілометровій висоті. Як казав герой фільму «Шість днів, сім ночей»: «Вони б і ядерного вибуху не побачили, хіба якби приглядалися». У Кейт поранена нога, але це не заважає їй долати великі відстані (привіт фільму «The Revenant»), а після нападу пуми – гуляти на самоті. І так далі. А любовна лінія виглядає непереконливо. Ну, не віриться, що ці персонажі закохані, хоча саме у цьому глядача пробують переконати творці «Гори…».
Чи є у фільмі щось хороше? Звичайно. Перше, за що «Гору…» можна похвалити – технічна складова. У фільмі є якісна картинка, високопрофесійна операторська робота і хороший монтаж. Наприклад, сцена у літаку знята з імітацією кількахвилинної зйомки одним планом. А оператор ставить відмінні плани гір та персонажів на їх фоні.
Друге, за що фільм може виправдати витрачений на нього час – пейзажі Британської Колумбії, де знімався фільм. Усі ці засніжені гірські вершини, долини, покриті лісом, гірські річки – усе виглядає неперевершено. Десь тут ганявся за своїм Оскаром Леонардо Ді Капріо під час зйомок фільму «The Revenant», і десь тут тікав від вовків персонаж Ліама Нісона у фільмі «The Grey». Та, на жаль, ця краса не витягує фільм.
В цілому «Гора між нами» - досить посередній фільм. Він не викликає ненависті, око радують красиві пейзажі, але дивитися фільм нецікаво. Хоча, можливо, комусь ці слабкі потуги на мелодраматизм і сподобаються, хто знає.