Фільм Ми, наші улюбленці та війна 2024

Вшанування пам’яті Маестро


Рецензія на фільм: Три кольори: Синій
Фільм Три кольори: Синій
Завдяки ретроспективному показу фільмів за участю Жульєт Бінош ми маємо змогу згадати перший фільм легендарної «кольорової трилогії» польського режисера Кшиштофа Кєсльовського.
            Фільм задумувався в рамках святкування 200-річчя великої французької революції і мав стати розшифровкою символів, які уособлюють кольори французького національного прапору. Кєсльовський старанно зберіг первинну ідею, але пішов дальше: де-факто він перетворив трилогію на гімн всьому європейському союзу, який у ті часи переживав своєрідний ренесанс. Та ще й вразив глядачів своєю власною інтерпретацією кольорової гамми, перефокусувавши глобальні соціально-політичні ідеї у сферу інтимних людських стосунків. Вийшло просто геніально.
Кожна серія виконана у окремій колірній гаммі, яка відповідає «своїй» частині трилогії: блакитний, білий, червоний. Четвертим кольором, який став фоновим і водночас об’єднавчим для всіх трьох полотен, режисер поставив колір любові.
Перший колір - синій, або блакитний. Колір, який так добре знайомий громадянам нашої неньки України. Колір свободи. Що вкладаєте особисто ви у це поняття? Що готові віддати, щоб почувати себе вільним? Що дає любов: залежність чи свободу? І чи можна бути абсолютно вільним у цьому житті?
Перед тим, як приступати до створення «Трьох кольорів», Кєсльовський вже мав за плечима «Декалог», який приніс режисеру ім’я в європейських кінематографічних колах. Кєсльовський прийшов у художнє кіно із документалістики, перенісши звідти свій неповторний стиль. Надзвичайна увага до деталей, титанічна віддача роботі і чесність – ось рецепти успіху Кшиштофа на думку його колег по режисерській кухні. Кєсльовський, поряд із Анжеєм Вайдою, став обличчям спочатку нового польського кіно, а згодом і візиткою всього європейського кінематографу кінця минулого століття.
Навряд чи вдалося б досягнути такого успіху без серйозної допомоги колективу професіоналів. Команди, з якою Кшиштоф тісно працював другу половину свого кінематографічного життя. Команди Професіоналів і Митців. Музику до всієї трилогії створив Збігнєв Прайснер, який працював майже над всіма фільмами Кєсльовського, а після його смерті написав реквієм для свого друга. За камеру у всіх трьох частинах сідали різні люди. Для Славоміра Ідзяка і Пьотра Собочинського трилогія стала міжнародним визнанням і стартом голлівудської кар’єри. Ну і чи не найкращий екуменістичний тандем сценаристів в історії світового кіно (Кєсльовський, Пєсєвіч і Холанд). Великий поклін за те, що Кшиштоф Пєсєвіч продовжив справу свого друга і після його смерті. За його безпосередньої участі побачив світ сценарій до трилогії «Рай/Пекло/Надія», який ще за життя розпочав писати Кєсльовський.
Завдяки злагодженій роботі цих професіоналів Кєсльовському в «Синьому» вдалося досягти вражаючого ефекту: музика і камера поряд із акторами виступають в фільмі повноправними дійовими особами, яких режисер, тусуючи, почергово виводить на передній план і постійно переплітає між собою в довільних комбінаціях. Ну і про головну героїню не можна промовчати. Можливо, не найвидатніша роль у кар’єрі Жульєт Бінош, але зіграно просто шикарно. Заслужений Сезар, приз Венеціанського фестивалю і номінація на Золотий Глобус. Раз вже зайшла мова про нагороди, то варто згадати, що всі три фільми поїздили головними європейськими фестивалями (Венеція/Берлін/Канни), всі отримали нагороди, а «Червоний» навіть висувався в ключових номінаціях на Оскар, в тому числі і за режисуру. Доволі унікальне явище, як для неангломовного фільму. І хоч нагороди не отримав, сам режисер в інтерв’ю неодноразово зізнавався, що саме останній колір вдався йому найбільше.
Фільм демонструється в кінотеатрі «Київ» мовою оригіналу із українськими субтитрами. Доволі сприйнятливий формат в даному випадку, оскільки "Синій" не перевантажений діалогами. Гадаю, кіномани зі стажем з задоволенням згадають це полотно, ну а для молодшого покоління фільм може стати непоганою нагодою відкрити для себе одного із найвидатніших режисерів минулого століття.
Мистецтво у своєму чистому вигляді. Великий фільм Видатної Людини.
Бажаю приємного перегляду!
P.S. Шкода, що фільм демонструватиметься лише 2 дні.
0
Тарас 18 квітня 2010


Avatar
Ім'я:
28 березня 2024

Інші рецензії автора


The Lovely Bones Милі кістки The Lovely Bones

Думки вслух кота Бублика.

24 лютого 2010
The Hurt Locker Володар Бурі The Hurt Locker

Думки вслух кота Бублика

30 січня 2010
Up in the air Вище неба Up in the air

Думки вслух кота Бублика

20 січня 2010