Тарас і Пустеля - рецензія на фільм Тарас. Повернення

Увійти через
Реєстрація
 
Тарас і Пустеля
 
Фільм Тарас. Повернення

Образ, творчість, подвиг Кобзаря – мабуть, один з найважливіших для кожного українця, ба більше – його діяльність як борця проти важких, нестерпних утисків широких трудових верств населення та інтелігенції, стала інтернаціональною, надихаючою до боротьби. До висвітлення постаті Шевченка у творах самих різних видів мистецтва звертались як митці, так і численні ремісники від мистецтва… Зараз ми поговоримо про стрічку режисера Олександра Денисенка «Тарас. Повернення» - яка стала черговим кіновтіленням Тараса Шевченка; нагадаю, що однією з класичних звертань до біографії є стрічка Ігоря Савченка 1951 року «Тарас Шевченко». Перегляд та ознайомлення бажаючим з новим прочитання стало можливим і унікальним за сприяння Національного музею Тараса Шевченка, – адже будучи покладеною «на полку» в готовому вигляді в 2017, картина не розпочала ані фестивального життя, ані не знайшла прокатника.

…Фільм оповідає про останні дні заслання на Мангистау (Казахстан) - письменник вже чекає підписане помилування, проте ряд офіцерів форту і співробітник «охранки» хочуть, щоб Тарас Григорович фізично не пережив ці дні, не повернувся до Петербургу. Капітан форту Іраклiй Ускова, його дружина – Агата, діти подружжя, – бажають бранцю добра; перший зупиняє донос, бере до свого маєтку, проте Шевченко йде у сувору казахську пустелю. Там починається його подорож – фізична і духовна, а порятунок – все ще такий далекий…

«Тарас. Повернення» одночасно показує нам ані «хрестоматійний», ані «модерновий» образ Кобзаря; він – це образ мандрівника в сюрреалістичному мареві пустелі. Її небезпеки і аскетизм краща за приязнь коменданта, його доброзичливу оселю, тим більш краща за муштру казарми, за жахливе споглядання страти через шпіцрутени… Тут зустрічає дівчину-казашку, самих казахів, що боряться з експансією Російської імперії, їде шляхом марива та ворожіння – і відчуває, як стає – вільним…

Загалом, мабуть не багато українських стрічок «програмно-патріотичного» напряму можуть похвалитись відсутністю театральності – де актори не дивляться в кадр, вичитуючи з ідеальною дикцією текст. Це стрічка-імпровізація, де головний герой чимось схожий на філософський образ з картини Івана Крамського «Христос в пустелі» - образ людини, що в безлюдному, безпредметному середовищі, ввібрала усі шукання світу – в намаганні знайти істину. При цьому з зовнішнього боку сюжет досить продуманий – проте дві кульмінаційні центральні сцени, розв‘язані досить таки не досить логічно. Можливо, тому що автор виводив протистояння не по лінії, скажімо, класової боротьби (як би це не звучало зараз), а по акцентованому протистоянні Російської Імперії з іншими народами – поляками, українцями, казахами (власне, тому сценарій і пролежав за словами режисера до 2016)… Так само чисто прагматично дивує бажання героя робити наперекір людям, що задля його порятунку поставили на карту і посади, як офіцер-поляк Мостовський, і благополуччя, і родину, як комендант Усков… Слід відзначити досить якісні натурні зйомки – від Косого Капоніру в Києві, до Казахстану – а також роботу з костюмами і музикою.

Гра акторів. Звісно, виконавець головної ролі, актор театру і кіно, художник, Борис Орлов, тут досяг значних творчих вершин. Довгі години гриму, спеціальні сеанси гоління, сам акторський талант дозволили розкрити дві іпостасі, що жили в одній людині – плотську і духовну, яку не змогли зламати карцер і муштра… Інші образи стрічки – розкривають як жахливі форми деспотії, так і протесту, хоча в них автор часто переходить тонку межу до гротеску…

Як висновок. «Тарас. Повернення» не можна назвати популярним прокатним, тим більш біографічним, кіно, хоч чисто формально можна включити до програм кінотеатрів. Проте в контексті Шевченка як живої людини, без ореолу ідеалізації, що змушує страждати не тільки себе, а і люблячих людей – стрічка могла стати майже обов‘язковою, хто хоче присвятити своє життя вивченню і популяризації образа Кобзаря…

Рецензія на фільм Тарас. Повернення 0  
Коментарі
 
Ім’я
25 квітня 2019
Ваш коментар

Підписатися на обговорення

Інші рецензії автора

Долі всупереч

Мелодрама «За п'ять кроків до кохання» розповідає про хлопця та дівчину, хворих на кістозний фіброз.

— 23 квітня 2019

 
Крок до мрії

овременная история Питера Пена о поиске пути к взрослой жизни и осознание собственного стиля и талантов. Лиза работает фотографом в...

11 квітня 2019

Історія слоненяти

Колін Фаррелл та Єва Грін у фентезі-екранізації від режисера Тіма Бартона. Через свої велетенські вуха незвичайний слоник Дамбо стає...

27 березня 2019

 
Повстання тіней

Від володаря премії «Оскар», режисера Джордана Піла і авторів шокуючого трилера «Пастка»… Родина вирушає до пляжного будинку, щоб відпочити...

26 березня 2019

Молодість назавжди

перший повнометражний танцювальний екшн українського виробництва. Стрічка розповідає про танцювальні пригоди танцюриста зі Слов"янсьа, який...

20 березня 2019

 
Оцінка автора
10 Рейтинг
фильма
Всього оцінок: 1



fk tw