Увійти через
facebook
 

Хійока - він вижив переживши вогонь!


Рецензія на фільм: Той хто пройшов крізь вогонь
Фільм Той хто пройшов крізь вогонь

Накінець то дочкались прем"єри українського фільму "ТойХтоПройшовКрізьВогонь".

Добре що прем"єру кілька раз переносили, адже краще показувати закінчений якісний матеріал а не недороблену роботу. Тут вони не промахнулись. Звісно можна було б і щось ще змінити, проте будь-який фільм може завжди обрізати, потдовжити, перемотувати і т. д.

Хійока - так індіанською буде людина, яка отримала удар блискавкою та вижила. Проте герой цього фільму прежив не тільки блискавку.

Почнемо з сюжету: Молодий український пілот Іван Доценко (підбивший на війні кілька десятків фашистських літаків) потрапляє на фронт. Після закінчення війни його намагається знищити друг дидинства, причиною стала дружина Івана яку він кохав теж. Оскільки під час війни "пригрівся" на хорошому місці - то своїми зв"язками він намагався розділити долі закоханих.

Тут Івана і потрапляє до Сибіру, звідки він втікає прагнучи помсти, і доля заносить його до Америки.

Сама історя неймовірна і захоплива. Сценаристи її подали максимально зрозуміло зробивши пригодницьку історію. Іван постає перед глядачем справжім героєм. Але не тим американським, з маскою та плащем, а реальною особою без супер можливостей, а лише з палким серцем та холодним розумом. Сюжет наповнений українським характером: будинки, ікони, вислови та прислів"я які говорять навіть в Червоній армії. І чого ж вартий момент в фільмі, де Іван учить індіанських дітей співати українську пісню.

Сюжет сповнений перепетіями та несподіванками, що захоплюють глядача під час перегляду.

Також у фільмі присутня і містика, і теж з українським характером. Як виявляєтсья - рід Доценків - це старий славний рід характерників, тож по філму Івана перекидаєтсья на вовка, а також відлякує українською піснею американських вовків. Все це тілкьи ще більше підкреслює націанальнісь як головного персонажа так і самого фільму.

Окремо хотілося б виділити лелек, як сюжетно, так і візуально.

"мамо, а де батько?" - питає син про Івана Доценка.

"а він з товаришем під час війни побачив стаю лелек в небі, довкола яких вівся вогонь. От він з товаришем і вивів їх з під обстрілу. Тож як тільки від відведе всіх тих лелек- обов"язково повернеться" - такою історією завжди заспокоювала мати свого маленького сина. І тому вся його кімната була переповнена малюнками з зображенням літаків та лелек, що летіли вслід за ними. Дуже хороший та приємний момент, що дійсно аж пробирає до самої душі.

Акторський слкад підібрано дуже вдало. Всі актори впорались зі своєю задачою, тож не хочеться під час сеансу всставати і цитувати Станіславського: "не вірю!"

Спецефекти. Так-так. Вони тут є і не маленькими порціями. Всі сцени бітви літаків зроблені якісно та захопливо. І що найприємніше - реалістично. Бо під час перегляду недомонтованої версії на Київському Кінофестивалі недороблені ефекти викликали сміх, і трима в мені прихований страх (я боявся що вони не надто якісно їх виправлять в кінцевій версії). Особливо якісним та цікавим виглядав момент уяви, де два пілоти намагались врятувати лелек. Захід сонця, білосніжні лелеки, вибухи довкола них та біле пір"я....

Вже не вперше читав негативні відгуки щодо "мовності" фільму. Проте тут все гаразд: українці розмовляють україїнсько, росіяни російською, індіанці англійською та індіанською. Для кожної іноземно мови є українськи субтитри, тож це ніякої незручності не викликає, а навпаки, надає реалістичності фільму. Якби ж всі розмовляли чистою українскьою - це б був казус.

Музика та шуми. Звуковий супровід приємно підтримував зображення, і основна мелодія на фортепіано красиво впліталась в ліричні драматичні сцени.

Також присутній і гумор. Український гумор, та і звичайний. "ось 50 копійок. А в мене є ще рубль" - ось цей момент переказати неможливо, проте в фільмі ви його обов"язково помітите і не зможете не посміхнутись.

А ось монтаж трошки розчарував. Бло кілька мометів що збивали з пантелику, такох дещо погано було показано плин часу. Деколи лише після 2-3 кадру було зрозуміло що прошв вже рік чи два. Проте в багатосюжетному повнометражному фільмі, керувати часом не так вже і просто.

отож, ми отримали дійсно український, дійсно цікавий, дійсно героїчний фільм. І це наступний великий... дуеж великий крок розвитку вітчизняного кінематографа.

Як на мене, фільм отримує 9/10

Якщо оцінювати фільм на рівні України - то звісно 10/10, проте я вважаю, що він стоїть вище , і його можна оцінювати на рівні з заходом.

 

4
Буйвітер 20 січня 2012
Like

Ім’я:
20 жовтня 2019
Ваш коментар
Гость Борис
Гость Борис 20 вересня 2012 23:17
0
Згоден з тим що було сказано вище. Хто не слов'янин, не українець, той не зрозуміє що означає цей фільм. Мабуть сам Іллєнко не зрозумів, що він скоїв. наскільки це своєчасна і потрібна картина.
.
Wasss
Wasss 23 січня 2012 09:39
+1
Буйвітре, ти тлумак! яка "Індіанська" мова? )) Це те саме що сказати "африканська" чи, скажімо, "європейська" мова...
.
Тарас
Тарас (Киев) 21 січня 2012 20:35
0

За рецезію дуже дякую.
Невелика порада: перед публікуванням проганяй хоча б граматику у Ворді, "божах" (ц)
.

Інші рецензії автора


Новий Теркель, і знову не халепа Новий Теркель, і знову не халепа

І знову Європа робить мульт на виніс. що виносять? цього разу знову мізки. Мульт просто неймовірно простий та вульгарний, і відповідно тому...

14 грудня 2011
останній "зруб" грошей на казці останній "зруб" грошей на казці

Ну ось в не спокої і забились міліони сердець фанів - історія скінчилась, всі книги на писані, всі фільми відзняті. Пора повертатись в...

13 жовтня 2011