We get the TV show we deserve - новини серіалів - Kino-teatr.ua

Київ
язык
Увійти через
facebook google

We get the TV show we deserve


Серіали: We get the TV show we deserve
«Справжній детектив» підірвав Інтернет. Без перебільшень. Перший сезон завоював титул мало не найголовнішого ТВ-шоу останніх років, зібрав армію відданих шанувальників, готових створювати десятки (якщо не сотні) теорій за міфологією проекту, і впевнено рухався до того, аби стати культовим, проте остання серія похитнула чашу терезів на протилежну сторону. Коли впали всі маски, стало зрозуміло, що детективна історія перепліталася з окультною лише з метою створення форми, але ніяк не змісту. Втім, з усім іншим у «Детектива» було більш ніж відмінно. Раст Коул став загальнонаціональним надбанням, попит на книгу «Король у Жовтому» злетів до небувалих висот, Кері Фукунага завоював «Еммі» за найкращу режисуру драматичного серіалу. Залишалося тільки чекати.
Оскільки «Справжній детектив» задумувався як антологія, в новому сезоні відбулося декілька важливих змін. Замість безкраїх полів і дрімучих боліт Луїзіани - індустріальний катарсис вигаданого міста Вінчі, що в Каліфорнії; замість двох, на перший погляд, абсолютно різних напарників - одразу четверо головних героїв з комплексами, страхами і потаємними прагненнями. Проводити паралелі між сезонами - справа невдячна і навіть неправильна, але мимовільних порівнянь тут ніяк не позбутися, бо писала їх від початку і до кінця одна людина – Нік Піццолатто. Правда, якщо перший сезон знімала також одна людина (згаданий вище Кері Фукунага), то тепер режисерську функцію виконують різні люди. Для серіального формату це справа звична, і зазвичай подібному не надаєш особливого значення, але біля керма перших двох епізодів став Джастін Лін, а це, вибачте, діагноз.
Лін раніше знімав кілька епізодів серіалу «Спільнота», але головним проектом постановника все одно залишається «Форсаж». Розпізнати почерк високооктанової франшизи в серіалі нескладно: дорога стає мало не повноправним героєм, бо зйомок з висоти пташиного польоту тут більше, ніж ви можете собі уявити. Що з цими відверто обридлими кадрами буде далі, поки незрозуміло, але хочеться вірити, що це лише прояв старих звичок першого з декількох постановників. В іншому ж, візуальний стиль вкрай схожий з рішеннями першого сезону: раніше глушина вселяла почуття безвиході і якоїсь гнітючої незахищеності, тепер автостради і вся ця індустріалізація змушує відчувати себе самотнім і нікому не потрібним. Відмінність тут в тому, що вигаданий Вінчі якийсь вже надмірно стилізований і примітивно символічний, але це легко можна винести за дужки.
Якщо режисура очікувано змінилася, то від сценарію, здавалося б, змін чекати не доводилося, хіба що тільки в кращу сторону. Найголовніше досягнення Піццолатто: в серіалі нарешті з'явилися сильні жіночі персонажі, здатні виконувати інші функції, крім материнства і сексуального задоволення. Антігона Беззерідес - поки що єдина з основної четвірки, хто викликає не тільки банальну жалість, а й співчуття. Мати покінчила життя самогубством, сестра знімається в онлайн-порно, батько головує в сумнівній громаді - всі ці сімейні проблеми накладаються на поки що нерозкриті сексуальні девіації Ені, її одержимість холодною зброєю, захоплення японською літературою і, що найдивніше, враховуючи загальний стан інших персонажів, заклопотаність життями сторонніх людей. Багато хто сумнівався в правильності вибору на роль Рейчел МакАдамс, але поки що актриса дуже переконливо доводить, що це було даремно.
Другий жіночий персонаж поки що мало розкритий, але щось підказує, що роль Келлі Райллі не обмежиться просто сайдкіком для персонажа Вінса Вона. Згадуючи героїню Олександри Даддаріо в першому сезоні, не помітити прогресу просто неможливо.
Тим не менш, поглиблюючи жіночих персонажів, Піццолатто випускає з виду не менш важливі речі. Поки не зовсім зрозуміло, з якою метою головними героями зробили відразу чотирьох (з можливим розширенням екранного часу декількох другорядних) персонажів, але складно не помітити той факт, що встежити за всіма нюансами життя героїв досить непросто. Найкраще прописаним поки що залишається Рей Велкоро (Колін Фаррелл), який претендує на лаври головного персонажа, бо на ньому сходяться багато сюжетних ліній. Цим не забув скористатися Піццолатто в суперечливому фіналі другого епізоду, щоб навести галасу в Інтернеті, але прихильники вже давно все з'ясували.
Набагато гірше справи йдуть з Полом Вудро (Тейлор Кітч), на даному етапі найменш цікавим персонажем, який страждає (як і всі) певними сексуальними проблемами, а заодно приховує кілька таємниць з минулого, на які досить неакуратно натякають і, очевидно, приділять цьому ще чимало екранного часу . Взагалі, Піццолатто так обурливо багато спекулює на сімейній та сексуальній темах, що саме час подумати, а чи буде в героїв ще щось, крім цього. Хочеться вірити, що так, але передумов до цього поки не було.
Якщо МакАдамс, Фаррелл і Кітч вичавлюють всі соки з однотипно прописаних ролей, то найбільше пощастило Вінсу Вону - його Френк Семьон крутиться в іншому середовищі, тому й страждає від інших проблем (втім, від сім'ї не вдалося втекти і тут). Вон досить швидко виходить за рамки стереотипних лиходіїв, граючи відразу на декількох фронтах - влада над персонажем Фаррелла, дитячі травми, тема спадщини, цінність зароблених і поки що втрачених грошей. Початкова сцена другого епізоду за участю Френка нарешті дарує обожнюваний фанатами серіалу «монолог про вічне», але написана вона з такою помпою, що мимоволі хочеться збити пиху.
Лаяти Піццолатто і ставити хрест на серіалі, судячи тільки за першими двома епізодами, ще рано. Втім, якщо перший сезон викликав питання тільки на фінальному епізоді, то в другому проблеми видно відразу. Герої всі, як один, застрягли в дитячих травмах, сімейних проблемах і сексуальних відхиленнях, діалоги часом починають дратувати псевдофілософією, а в сценарії тут і там з’являються сумнівні символи, оповиті ореолом містики, що в минулому сезоні призвело до сумних наслідків. Тим не менш, програвати першому сезону - не означає програвати взагалі. «Справжній детектив» - як і раніше неймовірно стильне та інтригуюче видовище з акторами А-класу, непростими життєвими дилемами та безліччю культурних алюзій. Головне, щоб вбивцею знову не опинився садівник.
Сергей Задко 03 липня 2015
Like

Ім’я
18 серпня 2019
Ваш коментар

Тарас
Тарас (Киев) 04 липня 2015 20:08
Що це було? Навіщо?!
Чому б Вам не написати відгук про 1-й сезон? Там, до речі, 1-а серія також добряче "випадала" із загального стилю...
Рейтинг повідомлення: 0
 

популярні серiалi


Серіал «Володар кілець» розвивається Серіал «Володар кілець» розвивається

Оголошено склад творчої команди майбутнього шоу

29 липня 2019 0 2114
Новий фінал «Протистояння» Новий фінал «Протистояння»

Напише для серіалу сам Стівен Кінг

05 серпня 2019 0 603
Всі чекають Тома Всі чекають Тома

Другий і третій сезони «Табу» залежать від графіка Тома Харді

07 серпня 2019 0 547
Клінтон і Левінскі в "Американській історії злочинів" Клінтон і Левінскі в "Американській історії злочинів"

Третій сезон шоу буде присвячено секс-скандалу.

07 серпня 2019 0 543
Творці «Ігри престолів» знайшли новий притулок Творці «Ігри престолів» знайшли новий притулок

За дев'ятизначну суму

08 серпня 2019 0 535