Странные дни (1995)
Описание фильма Странные дни
Є фільми, на які потрапляєш випадково. У даному випадку все було навпаки. Хотілося чогось такого, особливого. А саме: ну якщо не "Матриці" та "Тринадцятого поверху", то такого, що не гірше "Джонні Мнемоніка" чи "Віртуальності". Тим більше, що співпав вихід "в українській ліцензії". Сподівання не зовсім виправдались. Зіркова команда з Кетрін Бігелоу (режисер (К-19, На гребені хвилі) і колишня дружина Камерона), Джеймса Камерона (у даному випадку - сценарій (Термінатор, Титанік)) та суперб кастінгу з Ральфом Файнсом (Англійський пацієнт, Червоний дракон), Анжелою Бассет (Малькольм Ікс, Рахунок), Джульєттою Льюіс (Природжені вбивці, Шлях зброї) створили нібито щось і непогане (по задуму і концепції), але... Кінець 1999 року (фільм було відзнято у 1995). Світ в очікуванні нового міленіуму. В повітрі витають апокаліптичні настрої, на вулицях - насилля і хаос. Ленні Неро (Ральф Файнс) - колишній коп., а тепер підпільний торговець спогадами, переживаннями людей, записаними на оптичні носії. Ставиш диск в девайс, чіпляєш на голову каркас і підключаєшся... Ніяких обмежень: можна бути і секс-гігантом, і грабіжником, і ким завгодно з повною гамою первинних переживань і почуттів. Ленні має сітку постійних клієнтів з однієї сторони (які споживають) та мережу накопичувачів (ті, що створюють записи) з іншої. А сам чіпляється за минуле -"сидить" на своїх старих, давно пережитих спогадах. У своєму цифрово-церебральному товарі Ленні уникає "мокрухи" - записів із реальними смертями. Але традицію потрібно порушити. Знайома Ленні Айріс стає свідком гучного вбивства і все, що встигає зробити - передати диск-доказ. Сама ж стає жертвою кібер-ман'яка. Разом із подругою Мейс (Анжела Бассет) Ленні кидається на пошуки вбивці Айріс та на викриття злочинців. Додається сюжетна лінія з Фейт (Джульєт Л'юіс) колишньою коханкою Ленні, але вона тільки видовжує таймінг (2 год 20 хв.) і, по великому рахунку, не несе смислового навантаження. Ідею було розвинуто, як на мене, трохи не у той бік. Відбулося це без акцентів , крутих поворотів і, головне, без ставки на оригінальність концепції. Звичайно, є цікаві моменти, пару значущих і пам'ятних діалогів (Файнс-Бассет), цікаві операторські елементи, переконлива гра акторів. З іншої сторони, фільм просто кишить насиллям, дуже часто тупим і невиправданим. Навіть скидка на 1995 рік не завжди виправдовувала. Бюжет в 45 млн. доларів дозволяв сягнути далеко за 2000 рік, бо майбутнє без атрибутів футури не зовсім і сприймається, особливо тими, хто вже живе у 2002. У фільмі непоганий саундтрек, а Джулієт Л'юіс сама виконує композиції PJ Harvey. Фільм цікавий ще і тим, що на той час Ральф Хайнс не знявся у "Англійському паціенті", Джеймс Камерон не зняв "Титанік", а брати Вачовські "Матрицю".