Супергеройське кіно
Рігган Томпсон (Майкл Кітон) - актор уславлений роллю в успішній кінотрилогії про супергероя Бердмена. Але після того, як Рігган відмовився від участі в продовженні франшизи, його популярність пішла на спад. Це сильно вдарило по самолюбстві актора, і він вирішив повернути успіх, принагідно довівши, що здатний на щось більше, ніж участь в розважальній стрічці. Рігган береться за бродвейську постановку, поставивши на кін все: гроші, репутацію та стосунки з рідними.
Стрічки сюжетною основою яких є творчий процес доволі часті гості на кіноекранах, і нерідко здобувають успіх серед критиків. Не став виключенням і "Бердмен", який вже удостоївся низки номінацій на "Оскар". Та подібні фільми об'єднує лише сюжетна основа, а розповідають в них автори про щось своє. Якщо Трюффо дозволив спостерігати за особливостями створення стрічки, брати Коени зображали муки творчості сценариста, то Іньярріту створив кінокартину про его творця.
"Бердмен" - фільм не про акторську роботу, чи творчий процес - на цьому наголошував й сам режисер. Ця робота - дослідження внутрішнього світу митця, можливо, навіть спроба режисера дослідити природу власних амбіцій. Головний герой дещо схожий на самого режисера: Іньярріту також взявся за достатньо складний проект, а остання стрічка постановника була, м'яко кажучи, прохідною. І тепер режисер, як і головний герой його стрічки, на кін поставив власну репутацію та статус. Зрозуміло, що це перебільшення, але Іньярріту підігрував цій аналогії, в різних інтерв'ю розповідаючи про ризикованість проекту. На відміну від Ріггана, автор на черговий свій фільм знайшов би гроші в будь-якому випадку. Головна ж схожість полягає в тому, що "Бердмен" це задоволення власних его та амбіцій Інярріту, спроба реабілітуватись перед публікою за невиразну попередню роботу.
Основний конфлікт "Бердмена" - це протистояння Ріггана власному ж альтер его. Актор хоче довести, що є не лише шоуменом із Голівуду, а здатний на серйозну роль. Його альтер его постійно говорить про легший шлях до слави - вистачить підписати контракт на четверту частину франшизи про супергероя. Але Томпсону мало слави, йому потрібно переконати публіку у своїй самодостатності. Це породжує інший конфлікт - конфлікт з критиками. Рігган звинувачує тих в шаблонності мислення і намаганні навісити ярлики, замість того, щоб розібратись в техніці, структурі та інтенції постановки. З іншого боку, він шукає їхнього визнання, і потребує їхніх ярликів.
Окрім цих, є ще ряд конфліктів: це й непорозуміння з власною проблемною дочкою (Емма Стоун), якій не вистачає батьківської уваги; протистояння з зіркою бродвейської сцени - Майком Шайнером (Едварт Нортон), що перехоплює увагу публіки та критиків, лишаючи Ріггана в тіні. До цього нашаровується конфлікт і в особистому житті.
Стрічка має дещо іронічний характер, й виконана в складній манері - Іньярріту примушує повірити глядача в безперервність дії; в те, що фільм знятий одним кадром, хоча час змінюється, і події у стрічці охоплюють декілька днів. Достатньо цікава задумка, яка вимагає безпомилковою роботи оператора та акторів. Іньярріту говорив, що навіть одна невдала сцена, могла б потопити фільм. Щоб уникнути нестиковок і провалів, проводились репетиції та вивчення локацій. В результаті, складну технічну задачу було успішно вирішено. "Бердмен" має свій ритм і атмосферу, що захоплює й поглинає глядача.
Майстерно зроблена стрічка лишає неоднозначні враження. "Бердмену" притаманна певна шаблонність та не вистачає самоіронії, й після завершення перегляду виникає запитання: а Іньярріту нервово переглядав колонки провідних кінокритків після прем'єри?