Як перемогти ведмедя і залишитися в живих
«Легенда Х’ю Гласа» або The Revenant – тривожне і трагічне кіно про виживання, силу волі та помсту.
Ді Капріо вкотре доводить свою профпридатність, і заслуговує Оскара навіть не стільки за цей окремий фільм, скільки за сукупністю зіграних ним ролей. Після «Банд Нью-Йорка» кожен фільм, де знімається актор, - це безумовний успіх, відзначений насамперед симпатіями глядацької аудиторії. «Авіатор», «Відступники», «Кривавий діамант», «Початок», «Джанго вільний», «Вовк з Волл-Стріт», «Великий Гетсбі» входять до цього списку. Звичайно, можна стверджувати, що і без Ді Капріо вдалось би зняти щось не гірше. Можливо, це так, але ми знаємо ці фільми такими, які вони є, зокрема, завдяки йому. Невідомо, наскільки переконливо би виглядав «Вовк з Волл-Cтріт», якби на головну роль взяли когось іншого. Чи був би кінцевий результат такої ж якості? У мене є обґрунтовані сумніви на цей рахунок.
Втім, не Ді Капріо єдиним сильне це кіно. Є також Том Харді, який грає стабільно добре. Є ще одна «зірка» – величезний комп’ютерний ведмідь Грізлі, який роздирає героя Ді Капріо до напівсмерті (в трейлері можна було вже бачити цю сцену). Однак окремою дієвою особою фільму, що заполоняє весь його простір, стала природа. Завдяки таланту геніального оператора Емануеля Любецькі («Бьордмен», «Гравітація», «Дерево життя», «Дитя людське») глядач може відчувати як тече вода у гірській річці, а сонце пронизує холодні вершини. Дикість і жорстокість природи співзвучна з тими жахами, які творять люди на екрані. Навіть режисура Алехандро Гонсалеса Іняріту відступає у тінь поряд з неперевершеною операторською роботою та грою акторів. Насправді, якщо говорити про режисерську роботу, то у Іньяріту були сильніші фільми, де помітно відчувався його авторський стиль, а від драматизму перехоплювало подих. Найкращою його стрічкою я би вважав «Б’ютіфул» з Хав’єром Бардемом про життя нелегальних мігрантів у Барселоні, а самою оригінальною – «Бьордмен». В свою чергу, у The Revenant видно деякі самоповтори, речі, які ми вже десь бачили. Щоправда, в заслугу режисеру треба поставити, що попри драматизм, жахи і смерті кіно не сприймається погано, а навпаки дивує і зачаровує своєю філософською красою і магічною реалістичністю.
