Репортаж з прем'єри фільму

Як розповів в п'ятницю на прем'єрі "Солярісу" представник Геміні Анатолій Базильчук, обираючи фільм для показу в Україні, компанія в першу чергу зважає на його "касовий" потенціал і намагається представляти на Україні найпопулярніші фільми. Після прокату "Солярісу" плануються англомовні покази таких фільмів як "Сорвиголова" (з 13 березня), "Молодята" (квітень) та нової стрічки з Расселом Кроу "Майстер Командор", яка на сьогодні ще знаходиться у виробництві. Крім зовсім свіжих фільмів Геміні планує англомовні покази минулорічних хитів прокату: "Льодовиковий період", "Особлива думка" тощо.

За словами А.Базильчука, "Соляріс" був обраний для показу через його шалену популярність в Америці і доволі компліментарні відгуки американської критики. Водночас, прокатники та адміністрація кінотеатру зажадали отримати враження від київських журналістів зразу після прем'єри "Солярісу", для чого влаштували солідний фуршет у нещодавно відкритому казино кінотеатру.

Але чи то фуршет був надто смачним і щелепи були зайняті, чи то відгуки просилися не надто лісні, чи просто думки ще визріли, та публічно обговорювати фільм журналісти не поспішали. Лише двоє відчайдухів зважилися висловитися у мікрофон.

Журналіст газети "Теленеделя": "Фільм мені не сподобався. Не розумію для чого його треба було знімати. Вважаю, що це просто на марно витрачені гроші."

Журналіст "Газеты по-киевски" (вийшов до мікрофону, тримаючи тарілку з наїдками): "Фільм непоганий. Його не можна порівнювати з фільмом Тарковського - він інший."

Я, також не будучи прихильником публічних виступів, тоді скромно промовчала, оскільки ще задовго до показу відчувала нав'язливе упередження стосовно американського "Солярісу" і позбутися його після перегляду мені нажаль не вдалося. На мій погляд, використовуючи сучасний технічний потенціал, можна було б яскравіше та повніше відобразити філософську ідею про непізнаність людського розуму та непередбачуваність його взаємодії з іншими світами. Натомість, у фільмі показана трагедія через брак взаєморозуміння між чоловіком і жінкою, яка мене особисто ніяк не вразила. Крім того, далася взнаки американська політкоректніть, що стала вже "прітчею во язицях", і один із земних дослідників Солярісу був замінений на чорношкіру жінку. Хоча актриса Віола Девіс зіграла її непогано. Найкращим же у всьому фільмі виявився персонаж другого дослідника Сноу: блискуче виконання його ролі Джеремі Девісом та родзинка несподіваного сюжетного повороту, пов'язаного з цим песонажем, приємно освіжають фільм та стають єдиним, що запам'ятовується.