История рыцаря (2001)

Щойно повернувся із прем”єрного показу “Лицарської історії” у кінотеатрі “Україна”. Сам фільм довелося бачити на відео місяців чотири тому. Але ще раз переконуюся у суттєвій різниці між телевізором і широким екраном, тим паче з Dolby Digital. Біля входу з квітами, а потім у фойє з мечами зустріли купа перевдягнутих у лицарські обладунки хлопчаків, які затівали імпровізовані файтінги, відповідним чином налаштовуючи підігріту “Хмільним” і “Соборним”, а хто встиг, чимось крепшим публіку. Зрештою, про сам фільм. Син кровельника Уільям Тетчер вирішує замістити свого загиблого на турнірі лицарів господаря. Озброївшись волею, сміливістю та бажанням змінити своє життя і “дістати до зірок”, він здобуває свою першу перемогу. Разом із своїми друзями, з фальшивими родовідними документами, називаючи себе “Ульріх фон Ліхтенштейн” Уільям пробиває собі дорогу до слави. А на його шляху з”являється і достойний спротивник, і достойна дама серця. Але чистим юнацьким помислам стає на заваді підступність та заздрість опонента, який будь що намагається довести, що “макари повинні пасти телят”. І приниженому, але не зламаному Уільяму залишаться сподіватися на чудо. І, як годиться, воно трапляється. Творцям фільму вдалося вичавити максимум із дещо наївного сценарію та старомодної закваски, навпаки фільм виявився достатньо розважальним, динамічним, комедійним і нехай подекуди примітивним, але романтичним і певною мірою мотиваційним. Бюджет в 41м$ автоматично перекинув фільм у категорію “А”. Підбір акторів обмежився маловідомими акторами, які, варто сказати, зробили справу і надали стрічці особливого шарму. Виконавець головної ролі Хізер Леджер “засвітися” хіба що у “Патріоті” (Patriot) сином героя Мела Гібсона. Решта акторів блукали різними фільмами від “Повного оголення” (Full monty) та “28 днів”(28 days) до “Місія: Неможлива”(Mission: Impossible) та “Небезпечна краса”(Dangerous beauty). Вражає надзвичайно копітка робота над розробкою зовнішніх атрибутів та деталей – одягу (в якому з”являються далеко не тогочасні фасони така собі середньовічна панкуха), обладунків (чого варта вибита ковелем скоба Nike), музичного оформлення (ті ж самі Queen з “We will rock you” та “We are the champions”, Ерік Клептон, Девід Боуі). Постановка та зйомки батальних відрізків та двобоїв також викликають здорове захоплення потужністю, екшеном та винахідливістю, а величезна кількість ракурсів та камерних наїздів-від”їздів накриває відчуттям атмосфери справжнього турніру. Панорамні картини середньовіччя, стадіони, масовки - все в рамках бюджету. Особливу увагу заслуговує комедійно-комічне забарвлення фільму, про що свідчить адекватна реакція публіки. Інтимно-романтичну частину прикрасили поетичні етюди, а невинність та цнота стосунків розширили віковий ценз глядачів. Глядач просто скучив за такого плану фільмами. “Лицарська історія” із тієї категорії фільмів, на які ходять по декілька разів, прогулюючи уроки. Приємно усвідомлювати, що попри свою наївність, недосконалість та невиправданість деяких діалогів і перегинання палиці емоційності, творцям фільму вдалося перетворити досить ординарний фільм нехай не у шедевр, але у добротне кіно.

Vitaly Zhyvyi