Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D
Завдяки вивіреній операторській роботі Джона Шварцмана очікувана казочка для школьніків із самого початку набирає чітко окреслених рис фільму. Татко відриває синовому Спайдермену голову і та опиняється в смітнику поруч із іншими відходами діловиробництва, але сина настільки проникнутий ідеєю очистки світу від бед боїв, що вже за якихось 20 років сам буде розсікати вулицями в супергеройському костюмчику.
Тема генстерів розкривається із характерною гротескністю, яку просував, просував і таки просунув в народ дядя Тарантіно. Діалог між Чудновскі із двуствольною стрелькою та меторосексуальним директором нічного клубу в костюмчику від “Армані” відсилає до гегешних розмов карлика із здоровенним нєгром у фільмі “Bad Santa.” Будучи задіяними у подібному проекті, авторам фільму хочеш-не-хочеш доводиться працювати із жанровими кліше, але свою честь вони таки зберігають, відносячись до тих же кліше із долею іронії та надмінності: плавна гуртова хода на фоні вибуху нічного клубу супроводжується іронічними пританцьовками м’язами лиця, а показ тьолочці свого автопарку дорогих тачок (ну люблять школьніки ставити на заставку в моніторі круті тачки!) проходить в прискореному темпі і під олд-скульний рокенрольчик.
“Зелений Шершень” це в першу чергу угарна комедія, котра продовжує тему стрічки “Піпець”, майбутній супергерой Бріт Рейд (Сет Роген) веде життя середньостатистичного мажора і більшість свого часу проводить катаючись на “Хаммер-лімузині” із тьолками, але після смерті деспотичного татка-газетного магната, стає очевидним, що життя хлопчика-мажора вже не буде таким як раніше.
В список прогрессивних технологій разом із двуствольною стрелькою входять самопальна шанхайська кавоварка і машина-танк із програвачем платівок замість МP-3 магнітоли, а роль техпідтримки супергероя бере на себе Джей Чоу в ролі Като-Кулібіна. Як і у фільмі “Піпець” двоє самопроголошених супергероїв спочатку нагадують школьніків, що отримали передоз від читки коміксів. Перша зустріч Рейда із вуличними хуліганами мало не закінчується тим, що він тупо отримує від них “kick-ass”, а 3D-бійка Като із хуліганами дозволяє оцінити всі візуальні принади випуклої компутерності над мальованою коміксоватістю. Тяга до олд-скульності проявляється не тільки в прослуховуванні платівок в салоні автівки, але і в тому, що Рейд додає звуку на плазмовій панелі вручну! і концептуально не користується пультом.
Коли у супергероя немає подружки, то публіка рано чи пізно почне його підозрювати в нетрадиційності, бабулька Кемерон Діас тут виконує як роль подружки, так і роль ходячої реклами Голлівудської пластичної хірургії. Тандем мейн чЕрактерів класично будується на відмінностях та контрастах, так Като – “тихий китаєць”, що підкидає ідеї та технічно їх реалізовує, а Рейд – втілення буржуазної балакучості на грані ідіотизму, що виступає “лицем фірми.” Антураж “Зеленого Шершня” витриманий в стилізованій атмосфері оригінального древнього коміксу – старомодні супергеройські костюми, старомодна тачка, старомодні рокенрольні саундтреки, - все це увінчується і розквітає живкеньким внутріавтомобільним, майже внутріутробним, підспівуванням пісеньці ще одного дідуся Coolio “Генстерспередайс.”
Типу-супергеройський двіж Зеленого Шершня пронизаний іронічністю та кітчевістю і легко пробиває на ха-ха, чого тільки варта візитка із чорною бджілкою та написом “www.greenhornet.net” + банда армян! Надії Като завоювати прихильність Кемерон Діас розбиваються об факт того, що тьолочки, як правило, більше люблять альфа-самців, а в їх тандемі альфа-самець – Зелений Шершень, а Като просто чувак, який классно варить кохве і водить машину. В ході перегонів на бетономішалці саундтрек еволюціонує в сторону наших днів, а розбірки за першість в супергеройському тандемі проростають поюзаною сценою домашнього мордобою Містера і Місіс Сміт із масштабним псуванням майна, жертвою якого навіть пала нівчомунеповинна плазмова панелька…
Полювання Чудновскі на Зеленого Шершня пунктирно нагадує полювання на відьом, численними жертвами якого падають люди, одягнуті в зелений, котрі не мають ніякого відношення до супергеройства. Стилісти у фільмі, до речі, відпрацювали просто перфектно, майже всі костюмчики в тему. Бажаючи іти в ногу із часом, старомодний мейн генстер змінює не тільки ім’я, але і чорний піджак на червоний шкіряний плащ, а вже ближче до фінішу Бріту Рейду відкривається вся підноготна ньюзмейкінгу, котрий фільтрують властьімущі.
Ще одне жанрове кліше – це фінальна погоня на машинках із послідуючою зустріччю із “Боссом” в кінці рівня, тут Мішель Гондрі зліпив абсолютно драйвовий екшн, приправивши його гегешними фішками із флешкою, бетономішалкою та катапультою із вініловим програвачем, а смерть босса - чистий Роберт Родрігез.
Загалом “Зелений Шершень” представляє типовий для останніх років іронічний погляд на традиційні прокатні жанри, котрі зараз ідентифікуються в основному через ярлики “Комедія” і “eкшен”, причому комедія на першому місці та із великої букви.
