Другая сторона постели (от Алисы Совы)
Рецензия на фильм: По другую сторону кровати
Піти в кіно на сеанс о десятій годині вечора я можу тільки заради фільму, який в інший час не демонструється, відсутній на відео та при цьому обіцяє щось відмінне від загального кінопотоку. Саме таким видавався "Інший бік постілі", що пізніми вечорами та ночами крутять у "Жовтні".
Вочевидь, такий прокат орієнтований на закохані парочки, яким має імпонувати пізній час, малолюдний кінозал та еротична спрямованість стрічки.
Мені ж було цікаво побачити сучасне іспанське кіно, що як і всяке європейське має відрізнятися від американського і своїми відмінами радувати кіноманське око. Чесно кажучі, перші хвилин 15 ці відміни тішили мене не дуже, і я навіть подумувала: чи не піти до дому, де б залізти в тепле кубельце і дивитись по телеку "Секс і місто".
Але момент, коли можна було безболісно піти, не шкодуючи, був пропущений, і поступово стрічка почала затягувати, не зважаючи на свою підкреслену легковажність і специфічний гумор. Переставали дратувати постійні музичні номера, сіткомівські сценки ставали все смішнішими, а герої все ріднішими.
Іспанський режисер Еміліо Мартінес Лазаро як і більшість сучасних європейських режисерів надає перевагу певному натуралізму зйомок, а надто як йдеться про еротичне кіно. Це значить, що героїв ми бачимо практично такими як вони є, тобто без будь-якого гламуру. З одного боку це може визвати нарікання любителів естетики, а іншого має прихилити глядача і підвищити його самооцінку. Типу, от якщо вже вона з таким целюлітом в еротичному кіно знімається, то і я десь пристроюся. Це для жінок. А чоловіки ж волохатими грудьми можуть потішити себе спогляданням собі подібних, і перестати нарешті вивчати прайси з лазерної епіляції. Бо он же в Іспанії у всіх чоловіків груди волохаті, і нічого, життя доволі веселе.
Саме ці веселощі та легкість з якою герої врешті вирішують свої любовні проблеми і приваблює у стрічці найбільше. Крім того, у фільмі напіванекдотичній формі змальовані основні типи чоловіків і лінія їх поведінки. Ці іронічні, але точні діагнози несподівано ідеально пристають до ваших близьких знайомих. Варто додати, що для повноти картини у фільмі присутні також геї та лесбіянки.
Та якщо після прочитаного вище у вас склалося враження, що "Інший бік постілі" це якась суцільна відверта оргія, то маю запевнити - це не так. За візуальним характером і кількістю еротичних сцен він ледве тягне на жовтий трикутник. А за лексикою значно не дотягує до "Секс і місто". Якщо когось відлякує надмірний натуралізм, то можу відзначити, що акторка Паз Вега, відома за стрічкою "Люсія і секс", виглядає доволі звабливо і в натуралістичному фільмі.
Аліса Сова 6 января 2006