Гортаючи сторінки музики…
Музика, як і кіно, допомагають людини не тільки йти вперед, проте і витримати часи кризи. Жанр музичного кіно, завжди був у центрі уваги західного кінематографа, - і так само і мюзікли, і музичне кіно зазвичай досягають еталонної якості. На екрани кінотеатрів України вийшла стрічка музична драма-байопік «Емі Вайнгауз: Back To Black» (Back to Black) режисера Сема Тейлора-Джонсона - про становлення, злети і падіння легендарної співачки, представлену компанією B&H Distribution.
Стрічка оповідає про становлення, перші виступи, кохання, сцену, алкоголь і наркотики, родину - в житті співачки. Як можна сказати, це не в прямому сенсі мюзікл, це музичний фільм, ілюстрований не тільки піснями Емі, а і тим, що її надихало – музикою джазу, атмосферу, вінтаж 60-х, що відродила жінка в 2000-х на сцені. Так само, це і не біографічна стрічка в прямому сенсі: між кожною новою сценою здогадуємось, що пройшов достатньо значний період часу, при чому в більшості ці переходи дискретні... Проте це і є «родзинкою» стрічки, - побачити як змінюється людина за своє життя. Також можна відзначити і надзвичайно високий рівень – від декорацій до операторської роботи і вміння показувати «переходи» «сторінок» життя співачки…
Гра акторів. Маріса Абела, англійська акторка, надзвичайно проникливо передала образ співачки – і так, вона і виконала вокальні партії стрічки. Загалом, стрічка наповнена самою різноманітною музикою – дійсно дивовижною і, якщо можна так сказати, всеохопною в атмосфері стрічки. Майстерно, проникливо виконані і ролі другого плану.
Щодо висновку. Чесно кажучи, мені було дещо важко писати цей огляд. Оскільки якщо ви сприймаєте музичне кіно – то «Емі Вайнгауз: Back To Black» буде чудовою стрічкою для перегляду, оскільки відповідає найвищим критеріям цього жанру, і навпаки – якщо ні – то і відповідно поставитесь до стрічки. Лишень зазначу, що саме головне – поринте в цю стрічку з головою, залишивши турботи поза переглядом…
