Золоте кільце шляхетності
Махав я на пафос
(Еггсі, Кінгсман: Золоте кільце)
Так, мабуть кожного захоплювала шпигунська романтика – зазвичай більше у якості її романтичного відображення в «кіношному» втіленні, бо насправді операції – це лишень верхів‘я айсбергу, головна її частина – це марудна аналітична робота або робота «під прикриттям». Проте… В 2014 вийшов бойовик режисера Меттью Вона «Кінгсман: Таємна служба», який можна було б охарактеризувати як щось типу «підлітковий Джеймс Бонд» і зважаючи на успіх, в 2017 на світ з‘явилось його продовження. Режисер залишився той самий, а що нового з‘явилось і залишилось від старого в Кінгсман: Золоте кільце (Kingsman: The Golden Circle) ми дізнаємось нижче.
Власне, в контексті сюжету автори особливо не заморочувались – все те ж самий глобальний виклик людству, вся те ж саме елегантно безглузде. Отже – напівбожевільна дама, лідер звісно «найбільшого» наркокартелю «Золоте кільце» (за аналогією з реальним «золотим трикутником») синтезує вірус, і за антидот вимагає визнання, одночасно наносячи удар по організації «Кінгсман». Ті, хто залишився в живих з «кравців», знаходять союзників в США, в агенстві «Statesman» («Стейтсмен»), прикриттям яких є виготовлення віскі. З новими і також запальними колегами, їм доведеться приборкати лідерку «Золотого кільця» Поппі, леді, схиблену на романтиці 60-х… Поряд з цим, автори «воскресять» деяких загиблих персонажів з минулої частини і навіть зроблять їх одними з ключових фігур…
Сам фільм, його драйв стартує миттєво, без деякої «розкачки», як це було в першій частині і зберігає божевільну динаміку на протязі усього хронометражу. Звісно, оскільки сюжет тут не головне, так само як і логіка, то головні моменти типу карколомних погонь, безумних джентельменсько-бойових прибамбасів, любовних пригод – висвітлені просто блискуче. Гумор став також дещо більш «джентельменським», тепер він лише іноді стає «молодіжно-відв‘язним», і саме цей факт зумовив «дорослішання» і героїв, і власне стрічки, яка все більше тяжіє до «бондіани». Кольори, як і настрій – тут яскраві, саме такою як є оптимізм героїв, по обидві сторони барикад – у бажанні перемоги…
Гра акторів яскраво передає задум сценарію у бажанні подарувати свято екшену та джентльменського колориту. Гері «Егсі» (Терон Еджертон) вже тут не «молодий і зелений» - тут він вже впевнений у собі, в своєму особистому житті чоловік, і разом з «воскреслим» Гаррі Хартом (Колін Ферт) та Мерліном (Марк Стронг) розпочинають «хрестовий похід» проти харизматичної Поппі (Джуліана Мур). Від «Стейтсменів» вони отримають всемірну підтримку, і чудового агента Віскі (Педро Паскаль). Можна сказати, що Кінгсман: Золоте кільце зібрало і рекордну кількість відомих акторів і для ролей другого плану, як наприклад хоча б Холлі Беррі та Джефф Бріджес…
Як підсумок. У другій частині автори пішли традиційним екстенсивним шляхом, збільшенням «всього» (загрози, спецефектів, дійових осіб) і дещо огранкою «гострих кутів». Проте, звісно «Кінгсман: Золоте кільце» також стануть легким фільмом для любителів «шпигунських фільмів екшн» і просто для загального відпочинку, де головним є своєрідна формула – «відпочинку у чистому вигляді»
