Ефект червоних очей.
Рецензия на фильм: Ночной рейс
Вес Керейвен повернувся до витоків жанру, де замість ретушованих монстрів, дезінтегрованої плоті, театральних вурдалаків та масок навіяних картиною Едварда Манча (Крик („Scream")), з'являється страшніше - зовні звичайна людина, яка готова на все заради досягнення примарної мети. „Нічний рейс", прем'єра якого відбулася у Синьому залі кінотеатру „Київ", виявився класичним саспенсом і чистим ентертейнментом.
За плечами Веса Крейвена багато фільмів, які, у свій час, стали законодавцями мод. Але всьому приходить свій кінець. Фрейді Крюггер вичерпав себе - послідовники Крейвена зробили його схожим на never-ending ходячу пародію. Оригінальність і гострота ножа першого „Крику" у пошуках сюжету притупилася сіквелами. Цього разу у „Нічному рейсі" не було ні гротеску, ні буфонади і претензійності.
Мінімалізм картини закладений у простому лінійному сюжеті. Якщо взяти сухий залишок то вийде досить незамислувата річ. Ліза Різерт, приваблива менеджер 5-ти зіркового готелю (Рейчел МакАдамс), під час відкладеного нічного рейсу стає жертвою блакитноокого супутника Джека Ріпнера (Кілліан Мерфі). Ввічливий і уважний молодий чоловік виявляється холоднокровним вбивцею, що спеціалізується на політичних замовленнях. На шальках терез опиняється життя високого посадовця і його сім'ї, а також життя батька Ліз. Отже, без рішучих дій Ліз не обійтися... Пам'ятаєте трахеотомію в „Принцеса і воїн"? Приготуйтесь до іще однієї...:)
За простотою сюжету криються детально продумані дрібниці, дотичні, які складають безперервний (без спадів) і динамічний тайм-лайн із нагнітаючими вкладеннями та саспенсними рефлексіями. Нарочито крупні плани дають акторам можливість показати на що вони здатні, а глядачам - повною мірою співпереживати і ненавидіти. Масла у вогонь доливає оригінальний саундтрек, написаний по готовому відео-матеріалу. Ніяких спецефектів, ніякої кровищі рікою (PG-13) - все максимально реально і достовірно.
Засвітка Рейчел МакАдамс в „Щоденнику пам'яті" змусила звернути на неї увагу, а гра у „Нічному рейсі" дозволить запам'ятати її обличчя. В свою чергу, Кілліан Мерфі після потужних бойлівських „28 днів потому" та виправданих сподівань у „Бетмані. Початок" має шанс закріпитися у категорії „А".
Отакий собі "easy come, easy go" середнячок про те, як гарна дівчина поводиться у екстримальній ситуації - фінансово виправданий і психологічно легкий.
До речі, зверніть увагу на мультиплікаційну тривалість фільму. Проте, дехто за цей час встигає з'їсти дві гігантські порції поп-корну.
6/10
Alive 8 января 2006
