Кінотеатр Боммер

Увійти через
Реєстрація
 
Кінотеатр Боммер
 
Адреса: г.Харків, Полтавский шлях, 6
Телефон:  712-39-28
Офіційний сайт
Опис кінотеатру
 

Перша Столиця представляє

Старе, старе, старе кіно

Т.Травнева

ЗАГАЛЬНОВІДОМИЙ факт: 22 березня 1895 року брати Люм’єр уперше показали паризькій публіці картини, що рухаються. Уже а 1896 року такі сеанси почалися й у Росії. Синематограф у нас тоді називали «іноземцем», але мало кому відомо, що цей «іноземець» мав «родича» у Харківській губернії: його винахідник - син кріпака із села Окоп Йосип Андрійович Тимченко.
Закінчивши церковно-парафіяльну школу, він улаштувався працювати в Харківський університет учнем механіка. У майстерні університету проробив 7 років і заслужив репутацію чудового фахівця. Тут же він знайомиться з Миклухо-Маклаєм і під його впливом вирішує виїхати в Нову Гвінею. Але поїздка зірвалася, і Тимченко повернувся до своєї улюбленої механіки
Однак, зв'язків із відомим мандрівником не поривав і 9 січня 1894 року в Москві на з'їзді російських натуралістів демонструє власноруч розроблений геніально простий апарат для проекції зображення на екран. Це відбулося на рік і три місяці раніше, ніж демонстрація синематографу на Бульварі Капуцинів. Але, крім учених, цей винахід нікого не зацікавив. А буквально через 2,5 роки фільми братів Люм’єр почнуть переможний хід по Росії...
Перше кіно харків'яни побачили 7 червня 1896 року в саду Комерційного клубу. Його демонстрував агент англійської кінофірми Монне. Осінній кіносезон цього ж року відкрив і якийсь Ахіллес, що у фойє міського драматичного театру показував іноземні фільми, як писали харківські газети, «огидної якості». Але ніхто не підозрював, що в цей самий час харківський фотограф Федецький уже почав знімати першу в Україні кінохроніку
Ательє Федецкого, що перебувало на Катеринославській, уважалося кращим у місті. Сам він одержав рідкісну на ті часи освіту у фотографічному інституті при Віденській академії мистецтв. Відданий своїй справі, мріяв про відкриття Вищої фотографічної школи в Росії. Завдяки своїй майстерності, був добре відомий за кордоном. Заробляв на життя портретами, але при цьому завжди намагався відмовитися від загальноприйнятої композиції знімка і робив фотографії, близькі до реалістичного живопису. Харків'яни, проходячи повз його майстерню, завжди зупинялися, щоб помилуватися виставленими у вікнах портретами місцевих і приїжджих знаменитостей. До речі, один зі знаменитостей, відомий живописець Айвазовський, на знак подяки за свій портрет подарував Федецькому картину з дарчим написом
Знаючи пристрасть фотографа до всяких новинок, городяни не дуже зачудувалися, прочитавши в газеті, що Федецький рекомендує до використання привезений через кордон новий винахід - кінематограф, що робить 120 знімків за хвилину.
А недільного грудневого ранку на замерзлих харківських вулицях дзвеніли голоси хлопчиськ-газетярів: «Завтра, 2 грудня, в оперному театрі буде даний сеанс кінематографа Альфреда Федецького! Уперше в Харкові будуть показані живі фотографії з місцевому життя».
Поважна публіка, що зібралася в той день в оперному театрі, слухала «Севільського цирульника» украй неуважно. Зал був повний, але всі чекали і кінця спектаклю. Навіть в антракті тільки й розмов було, що про майбутній кіносеанс. Адже при всій повазі до Федецького харків'яни звикли вважати кінозйомки вотчиною іноземців. Але наступні півгодини не залишили каменя на камені від цього уявлення. Зображення на екрані виявилося настільки чітким, що можна було легко впізнати обличчя людей. Захоплена публіка підхоплювалася з місць і аплодувала
А Федецький, займаючись зйомками, мало цікавився комерційною стороною справи. Його більше приваблювала любов до всього нового. Всі сеанси були благодійними, кошти від них ішли на користь харківської бідноти. Напевно, тому він і не зміг витримати, твердої конкуренції в кінобизнесі.
Харків заполонила іноземна кінопродукція. Французькі й англійські фірми 10 років утримували монополію на виробництво фільмів. І тільки в 1908 році в Петербурзі Дранков налагодив виробництво російських кінострічок. А в Харкові в цьому ж році брати Боммер відкрили перший капітальний кінотеатр. Він користувався такою популярністю в городян, що відвідування його було пов'язане з ризиком для життя. Одного разу юрба, що жадала видовищ, задавила кілька людей на смерть. Після цього-то і з'явилися номери місць на квитках. Ще одним нововведенням був тапер, що супроводжував фільми грою на деренчливому фортепіано. До того ж власники кінотеатрів, що виникали, як гриби після дощу, увели спеціальні правила поведінки, що забороняли, наприклад, тупотіти ногами, якщо посередині сеансу рвалася стрічка
Згодом епідемія кіно охопила все і всіх. «Електричним сном наяву» називав його Олександр Блок. Але краще за всіх про нього написав Андрій Білий: «Синематограф - скільки цнотливого смутку, надії, скільки спогадів при цьому слові. Синематограф - затишок, зворушливе повчання. Він повертає нам прості істини».

Міська газета №9 (березень 1998р.)

Згадайте, дорогі харків'яни, не дуже далекі часи. Обходилося ваше дозвілля без кінотеатру? Звичайно ж, ні. Черга біля квиткових кас, жодного вільного місця в залі... Милі серцю спогади. У кіно йшли всі, незважаючи на вік і рід занять. У Харкові працювало чимало кінотеатрів - маленьких, затишних старих і нових - з великим залом і м'якими кріслами. А пам’ятаєте, в 1-му Комсомольському ви дивилися «Батько солдата» ? В «3iрку» ходили на «Серенаду Сонячної долини»... Тепер у кінотеатри ми не ходимо. Воліємо сидіти біля телевізора. А навіщо нам спілкування з порожнім залом? Та й дивитися нема що. Хіба що «Дракулу»...

Більшість кінотеатрів довелося закрити. Але кілька працюють. Найстійкіші. І серед них «Зустрiч». У березні йому виповниться 90 років. Але «поважний ювіляр» справно і привітно зустрічає глядачів
Народився кінотеатр на рубежі XIX і XX століть. З'явилося в цей час нове захоплення: синематограф, а разом з ним - «Чари», «Хризантеми», «Фенікси» - так називалися приміщення для показу кіно. Були вони найчастіше непристосованими, незручними, пожежонебезпечними. А перший справжній, стаціонарний кінотеатр побудували в нашому місті брати-французи Боммер по вулиці Катеринославській, 6 (тепер вул. Полтавський шлях). «Боммер» мав дороге устаткування, касову залу, фойє, зал для глядачів на 380 місць - усе, що потрібно любителеві кіно. Брати все обставили шикарно, красиво, зручно. Фільми йшли найкращі вітчизняні й закордонні. Після революції театр назвали іменем Дзержинського і він продовжував функціонувати. А в 1920 році в ньому стався нещасний випадок. Справа в тому, що місця для глядачів у квитках не вказувалися. Природно, кожний прагнув встигнути зайняти краще місце. Тиснява, штовханина. Вона і стала причиною нещастя. У той день ішов бойовик «Шкіряні рукавички», що викликав у місті ажіотаж. Глядачів безліч. Під напором натовпу зламалися поруччя сходів, що вели в зал. Частина людей одержала смертельні травми і каліцтва. Після цього у всіх кінотеатрах міста були позначені місця
Почалася війна, окупація Харкова фашистами. Яке вже тут кіно... Але відразу ж після звільнення харків'яни знову пішли в кінотеатри. Нашого «ювіляра» переорієнтували на обслуговування дітей. 8 1951 року його реконструювали: у фойє влаштували другий зал для глядачів на 280 місць, обновили апаратуру, стали практикувати зустрічі глядачів з відомими акторами, діячами кіно
І от наступив 1993 рік. Наш кінотеатр одержав нове ім'я, привітне й багатообіцяюче -«Зустрiч». Важко, дуже важко жити старому-кінотеатру. Але його дирекція додає всіх зусиль, щоб у «Зустрiчі» харків'ян дійсно чекали приємні зустрічі зі старим другом - Кіно

Коментарі
 
Ім’я
23 травня 2017
Ваш коментар
Скільки рук має людина?
 
шість
Вісім
П’ять
Дві
Чотири
девять

Підписатися на обговорення
Гость
Гость 01 грудня 2014 17:57
Как мы  Боммере зал снимали.
Согласно договору от 20.10.2011 кинотеатр "Боммер" должен был предоставить театру "ПТАХ" зрительный зал, комнаты для размещения артистов и реквизита. В результате артисты переодевались в том же зрительном зале, вещи лежали за рядами кресел. Отделяла артистов о зрителей всего лишь лестница. Должен был быть предоставлен штат сотрудников, технический персонал. Пришел какой-то световик, развернул три фонаря, потребовал за это150 грн. Вела спектакль по свету наша девочка-администратор, а я, худ. рук., вела по звуку. К стати, про звук. Оказалось, что нормально музыку слышала только я, сидя позади всех зрителей. Исполнитель в договоре клялся предоставить Заказчику зал в надлежащем техническом и санитарно-гигиеническом состоянии. В зале было +10, актрисы при этом работали в чулках и коротких платьях, одна из них - беременна. А еще одна актриса во время спектакля провалилась ногой под сцену, в результате - растяжение. За это мы заплатили 800 грн аренды, вынуждены были отменит два проданных спектакля, вернуть деньги зрителям. А теперь наши друзья из кинотеатра "Боммер" требуют неустойку за отмененные по их вине спектакли.
Рейтинг повідомлення: 0
 
Гость
Гость 16 листопада 2011 21:09
Как мы  Боммере зал снимали.
Согласно договору от 20.10.2011 кинотеатр "Боммер" должен был предоставить театру "ПТАХ" зрительный зал, комнаты для размещения артистов и реквизита. В результате артисты переодевались в том же зрительном зале, вещи лежали за рядами кресел. Отделяла артистов о зрителей всего лишь лестница. Должен был быть предоставлен штат сотрудников, технический персонал. Пришел какой-то световик, развернул три фонаря, потребовал за это150 грн. Вела спектакль по свету наша девочка-администратор, а я, худ. рук., вела по звуку. К стати, про звук. Оказалось, что нормально музыку слышала только я, сидя позади всех зрителей. Исполнитель в договоре клялся предоставить Заказчику зал в надлежащем техническом и санитарно-гигиеническом состоянии. В зале было +10, актрисы при этом работали в чулках и коротких платьях, одна из них - беременна. А еще одна актриса во время спектакля провалилась ногой под сцену, в результате - растяжение. За это мы заплатили 800 грн аренды, вынуждены были отменит два проданных спектакля, вернуть деньги зрителям. А теперь наши друзья из кинотеатра "Боммер" требуют неустойку за отмененные по их вине спектакли.
Рейтинг повідомлення: 0
 
ЁШ
ЁШ 25 березня 2010 20:08
Официальный сайт Боммера теперь можно найти по адресу боммер.орг.юа (ссылки запрещены, потому так написала).
Заходите, там репертуар на месяц (:
Рейтинг повідомлення: 0
 
Гость
Гость 27 січня 2010 18:56
Поисковик тебе в помощь! Есть не мало сайтов + официальный сайт (но он сейчас не работает)
Рейтинг повідомлення: 0
 






fk tw G+