Деконструкція. Селекція від МКФ "Молодість" ()

1. "Він і вона звідси та звідти" (Die und der von da und dort) Австрія , 2011, 7'

Реж. Ліз Вебер

Туристи терпляче чекають моменту, коли увімкнуть камеру, але цього не станеться, тому що їх вже знімають увесь цей час. Потім режисер виносить історію зображених осіб за кадр.

2. "Зоряний пил" (Stardust) Бельгія , 2010, 20'

Реж. Ніколя Провост

Друга частина трилогії, в якій Ніколя Провост досліджує межі фантазії та реальності, знімаючи щоденне життя (цього разу азартні ігри у Лас-Веґасі) за допомогою прихованої камери. Потім він створює з цих фрагментів ігровий фільм, використовуючи кінематографічні та наративні коди із голлівудської кіномови.

3. "Сон" (Schlaf) Бельгія , 2010, 4'

Реж. Франк Браун, Клаудіус Джентінетта

Спати. Зробити глибокий вдих і поринути в сон. Колискова з заплющеними очима для мовчазного занурення.

4. "Травми" (Injuries) Великобританія , 2011, 10'

Реж. Жан-Філіпп Блант

Дія фільму відбувається у закритій приватній школі для хлопчиків. Учень шукає зв’язку з «реальним» світом, особливий інтерес у нього викликають Інтернет-сайти з відео, що знімають самі користувачі.

5. "Спостерігаючи за кипінням" (I Stare Boiling) Японія , 2009, 6'

Реж. Юсуке Накадзіма

Подивись зблизька, як воно кружляє і булькає, настільки близько, щоб не розуміти, на що саме дивишся. Звичайне стає незвичайним у цьому експерименті зі збільшення.

6. "Плаксії" (Emozioniere) Швейцарія , 2009, 13'

Реж. Сімон Бауманн, Андреас Пфіффнер

Коротка сатира на те, як документальні стрічки спекулюють на емоціях. Важко знайти сучасний документальний фільм, в якому б головний герой не плакав. Передбачається, що режисери цих емоційних картин надзвичайно чутливі люди. Короткометражка EMOZIONIERE демонструє, що зйомка таких зворушливих фільмів може бути дуже цинічним процесом, і що не лише в Голлівуді бурхливі переживання часто є результом холодного розрахунку.

7. "Проїздом" (El transito) Іспанія , 2009, 13'

Реж. Ельяс Леон Сімініані

Розповідь про машини, потяги та вплив "години пік" на сучасних людей. Сімініані трактує транспортну систему сучасного світу як частину змови для підвищення економічної продуктивності суспільства, що живе винятково для виробництва, для його продовження.