Тільки Бог мене бачить (1998)

Бажання - це натура Альбера Жанжана. Як тільки доводиться робити вибір, Альбер панікує. Його біда в тім, що він не може перейти від пасивної фази роздумів до фази активного виконання: він увесь час думає, міркує, сподівається. Він завжди чекає, міркуючи про всі можливості й наслідки, до яких може привести його вибір. Він не може сформулювати свої переконання й погляди. Через свою нерішучість він боязкий і наївний. Що до сексу, то тут він у полоні вічної ідеалізації Жінки. Стіни його кімнати обклеєні фотографіями жінок. Щоб знайти одну єдину, яка колись запитала в нього дорогу, він добровільно погодився допомагати під час передвиборної компанії.