Голова-гумка (1977)

Не рекомендуеться для перегляду глядачам із чутливою психікою. Тільки для досвідчених кіноманів!

Перший художній фільм Девіда Лінча, знятий у чорно-білому зображенні, може шокувати своєю відразливою огидністю, відірватися від якої, однак, неможливо. У героя картини народилася дитина-мутант, таке вухо, що пищить, - "говоріть голосніше, воно глухе", і з виходжуванням цього чудовиська в сімейки багато труднощів. Сам герой теж справляє моторошнувате враження, але головне - це сюрреалістичний візуальний ряд картини, невтримна, чорна фантазія режисера. Приклад: стікаючою кров'ю під ножем і вилкою смажені курчата жалібно ворушать ніжками. Любителі екстравагантного абсурду оцінять цей маразм по достоїнству і будуть переглядати багато разів. Як не дивно, незважаючи на гадану безглуздість, фільм щось будить у глядача, як зачаровує колірна гама на картині абстракціоніста. На Заході картина мала і має культовий успіх.