Хостел (2005)
Опис фільму Хостел
Два молодих американці-мандрівника Пекстон і Джош борознять простори Європи, переїжджаючи з міста в місто, у пошуках незвичайних пригод і гострих відчуттів. У цьому їм допомагає їхній новий друг ісландець Олі, якого вони випадково зустрічають на своєму шляху. Після довгих блукань Пекстон і Джош спокушаються поїздкою в одне з містечок Словаччини, а точніше певний готель, у якому надають послуги східноєвропейські красуні готові втілити в життя найсміливіші еротичні фантазії. Приїхавши в зазначене місце, друзі з легкістю знайомлять із двома сліпучими дівчинами Наталею й Світланою. Розслаблені й відвернені дозвільним проводженням часу незабаром американці розуміють, що вони виявилися в пастці, де їх чекає сувора й страшна оплата за перебування в цьому підозрілому місці, де навіть за більші гроші їх не залишать живими... Детальніше
ПРО ПРОЕКТ
Сценарист і режисер Елі Рот завжди шукає способи налякати людей. На відміну від багатьох своїх колег по цеху Рот знає, що історії, засновані на реальних подіях, що шокують подробиці таємниці людської психіки завжди лякають сильніше, ніж вигадані монстри й бугімени. Так відбулося й з дебютною картиною режисера "Лихоманка". Один раз відкривши ранкову газету, Елі побачив заголовок про якусь бактерію, що повільно поїдає людська плоть. Це послужило відправною точкою в сюжетній лінії про підлітків, що зіштовхнулися зі страшним вірусом. "Хостел", знятий компанією "Lіon's Gate", оповідає про ще більш страшні події, заснованих на реальних подіях, які мають місце в нашому житті, але, найчастіше, ретельно схованих від очей громадськості.
Основою для написання сценарію послужила вечірня розмова Елі зі своїм другом Гарі Ноулесом, веб-майстром порталу Aіntіtcoolnews.com. "Ми бовтали про найжахливіші й божевільні речі, які можна зустріти в Інтернеті" - розповідає Рот. "Те, що виходить за рамки стандартних еротичних перекручень, падінь зі скейтборда й навіть тих двох японок, яких нудить один одному в рот у ванній кімнаті".
Ноулес зізнався, що наткнувся в Інтернеті на настільки, що шокує сайт, що він довго не міг поділитися своєю знахідкою з Елі. Ноулес скинув посилання на сайт режисерові, і те, що той прочитав там, повністю захопило його своїм моторошним наповненням. Мова йшла про якесь місце в Тайланді, де надавалася можливість за $10 000 з пістолета вбити людину.
"Усе, що я прочитав, було настільки огидним і нелюдським" - згадує Рот: "Що я не міг повірити своїм очам, але я почував, що від цього віддавало реальністю. У світі є багато божевільних людей. Немає межі тому, щоб не зробив одна людина з іншим, щоб зробити собі приємність, і в цьому відбивається одна з найстрашніших сторін людської сутності. Це завжди мене вражало".
"На сайті це підносить як легальна послуга в Тайланді, де людина власноручно й по добрій волі підписує контракт на своє вбивство. Жертвами в основному є часто смертельно хворі або злиденні люди, чиї родини страждають від недоїдання. Шляхом самопожертви бідняки можуть серйозно поправити матеріальне становище своєї родини. На сайті вбивці з'являються як спонсори-благодійники, що допомагають родинам зневірених", - відзначає Елі Рот.
Режисер настільки захопився цією знахідкою, що почав збирати інформацію й наводити довідки, відносно подібних фактів. Але в той же час він відчув всю небезпеку, пов'язану із впровадженням у цей кривавий бізнес. "Якби я вийшов на кого-небудь із організаторів подібного бізнесу, я думаю, зі мною розібралися б дуже швидко". Не знаючи як поводитися далі в подібній ситуації, Рот вирішив залишити розслідування.
У цей час дебютний фільм Рота "Лихоманка" вийшов у кінотеатри й став найбільш дохідним фільмом 2003 року компанії "Lіon Gate". "Лихоманка" зібрала більше $100 000 000 по усім світі. У режисера почалися нескінченні ділові зустрічі й прес-конференції. І от на одній з таких конференцій Елі зустрівся з Майком Флісом і Крисом Брігсом продюсерами ремейка "Техаської Різанини Бензопилкою". Майк і Крис думали зробити фільм жахів за назвою "Хостел", що оповідає про молодих туристів, що подорожують по Центральній Європі. "Я сам багато подорожував, коли ще вчився в коледжі, також як Крис і Майк, і нам би хотілося зробити фільм жахів у стилістиці "Американський Перевертень у Лондоні" - відзначає Рот. "Але ніхто з нас ще точно не знав, про що конкретно буде фільм".
Ідея "Хостел" висіла в повітрі протягом 2-ух років, до того моменту, коли один раз ранком Елі осінило: "А чому "Хостел" не може бути фільмом про той кривавий бізнес у Тайланді?". Рот подумав про перенос місця дії в Словаччину, країну близьку до стандартних маршрутів мандрівників по Європі: Амстердаму, Парижеві, Іспанії, але в той же час досить незвідану й замкнуту. Режисер подумав про два необразливих молодих мандрівників, залучених у кримінальний корумпований світ торгівлі тілами, катувань й убивств. Таким чином, народилася історія й основа для сценарію.
Паралельно Рот розглядав інші проекти як режисер. Не знаючи, за яку роботу схопити режисер звернувся до свого друга скандально відомому режисерові Квентіну Тарантіно за професійною радою. "Почувши мою історію "Хостел", Квентін буквально збожеволів !" - згадує Елі Рот. "Я ніколи не бачив його настільки збудженим, він кричав: "Боже мій! Ти повинен написати сценарій! Це одна з найстрашніших історій, що я чув за багато років. Відклади все інше й приступай до роботи ПРЯМО ЗАРАЗ!"
Натхнений ентузіазмом Тарантіно Рот замкнувся в офісі й почав писати сценарій. "Я частенько дзвонив Квентіну, коли почував, що заходжу в глухий кут із сюжетною лінією, і Квентін завжди допомагав мені й підбадьорював радами. Я писав по 20 сторінок у день і не міг зупинитися", - коментує Рот.
Через 3 тижні після першої розмови з Тарантіно молодий режисер представив готовий сценарій своїм партнерам по компанії по виробництву фільмів жахів "Raw Nerve" Боязу Якіну й Скотту Спігелю. "Бояз і Скотт були дуже натхнені моєю роботою, і всім стало ясно, що ми, нарешті, знайшли те, що шукали так довго".
Коли Рот показав фінальну версію сценарію Тарантіно, той негайно захотів продюсувать майбутній фільм під своїм лейблом "Квентін Тарантіно представляє". "Елі, по сьогоденню, знає свою справу - ніхто нічого подібного не бачив до "Хостела" - зізнається Тарантіно.
Продюсери Майк Флісс і Кріс Брігс додали свої ідеї в сценарій "Хостел", від чого фільм став ще страшнішим. "Усім не терпілося приступитися до зйомок! І через місяць ми вже відкривали продюсерский центр у Празі", - згадує режисер.
На головні ролі Пекстона й Джоша Рот вибрав акторів Джея Ернандеса ("У Променях Слави", "Команда 49: Вогненні Сходи", "Крутний Момент") і Дерека Річардсона ("Тупий і ще Тупіше").
Оскільки сценарій писався з урахуванням участі іноземців з поганим англійським, Рот відкрив кастинг у Чехії (у ньому не брав участь ісландець Айтор Гадьянсон, з ним режисер познайомився ще під час промо кампанії "Лихоманки"). Серед чеських акторів Рот вибрав Яна Власака одного з найвідоміших акторів у Чехії й Барбару Неделжакову, що виконала роль Наталі, карколомної фатальної жінки.
Чеські актори небагато бентежилися грати ролі, що виходять за межі тих, що звичайно пропонують чехам американські компанії. "Для всіх американських фільмах, що знімають у Чехії, актори набираються в США або Англії, а чеські актори одержують маленькі ролі, і їхні репліки звичайно дублюються" - говорить Барбара Неделжакова - "Але для "Хостел" нас не дублювали, ми могли грати європейців і залишатися самими собою, ми всі почували наскільки нам повезло".
Для того щоб додати фільму європейський шарм Рот запросив попрацювати з ним Мілана Чадіма, чеського режисера, що зняв один з епізодів картини Террі Гілліама "Брати Грімм". Тарантіно коментує: "Я переконливо порадив Елі найняти європейського режисера в допомогу, тому що європейці бачать всі інакше, чим американці. У них від природи більше розвинена поетична сприйнятливість".
Рот і Чадіма разом з виробничим дизайнером Франко Карбоні, що працював над "Лихоманкою", створюють світлу веселу робочу атмосферу, що поступово перетворюється в похмуру й кошмарну обстановку, де єдиним кольором залишається колір крові. Команда скрупульозно підбирає висвітлення й колірну палітру до кожної сцени.
Щоб підсилити візуальний ефект автентичності місць дії протягом усього 40 денного знімального періоду режисер і його команда міняли місце зйомок 30 разів. Починаючи від екзотичного села 16 століття "Чеський Крумлов", що з'являється перед нами у фільмі як словацьке сільце, і закінчуючи підвалами побудованої в 1915 році занедбаної лікарні для душевнохворих.
Рот постійно почував, що "Хостел" буде сприйматися, як якесь логічне продовження "Лихоманки". "Я не хотів робити ще один комедійний фільм жахів. Я хотів, щоб "Хостел" був дійсним фільмом жахів, що починається досить весело й життєрадісно, але поступово стає усе серйозніше, і темні фарби поступово згущаються навколо героїв.
Якщо "Лихоманка" була навіяна кращими фільмами жахів Америки 70-их, то "Хостел" більше відсилає до азіатських фільмів жахів. Під час промо кампанії до "Лихоманки" Рот відвідував світові кінофестивалі й познайомився з молодими, але вже досить відомими азіатськими режисерами, такими як Хідео Накату, Пак Чен-Вук і Такеші Мііке. "Я занурився в абсолютно новий для себе й мир, що шокує, азіатського кінематографа, про яке я нічого не знав. Азіатське кіно настільки креативно, у ньому стільки свіжих ідей і цікавих рішень, які я ніколи не бачив в американському кіно. Я, буквально, присвячував весь свій вільний час перегляду цих фільмів".
Особливо, будучи затятим шанувальником творчості Мііке, Рот спеціально написав роль для культового японського режисера й був дуже влещений, коли той прилетів у Прагу з Японії, щоб зіграти у фільмі "Хостел".
Виняткові графічні зиски й глибокий страхаючий психологізм картини виводять режисера Елі Рота на передові позиції сучасного кінематографа. Як і його азіатські колеги, він сміло розсовує границі жанру, щоб оголити дійсний жах , що аж серце холоне.
Рот резюмують: "Такі режисери як Мііке й Пак випускали свої фільми протягом уже багатьох років. А їхньої роботи - це саме те, чого мені завжди не вистачало. "Хостел" з'явився квінтесенцією накопиченого досвіду й кращих традицій американських й азіатських фільмів жахів. Я впевнений, цей фільм здивує навіть найвідданіших шанувальників жанру".
Сценарист і режисер Елі Рот завжди шукає способи налякати людей. На відміну від багатьох своїх колег по цеху Рот знає, що історії, засновані на реальних подіях, що шокують подробиці таємниці людської психіки завжди лякають сильніше, ніж вигадані монстри й бугімени. Так відбулося й з дебютною картиною режисера "Лихоманка". Один раз відкривши ранкову газету, Елі побачив заголовок про якусь бактерію, що повільно поїдає людська плоть. Це послужило відправною точкою в сюжетній лінії про підлітків, що зіштовхнулися зі страшним вірусом. "Хостел", знятий компанією "Lіon's Gate", оповідає про ще більш страшні події, заснованих на реальних подіях, які мають місце в нашому житті, але, найчастіше, ретельно схованих від очей громадськості.
Основою для написання сценарію послужила вечірня розмова Елі зі своїм другом Гарі Ноулесом, веб-майстром порталу Aіntіtcoolnews.com. "Ми бовтали про найжахливіші й божевільні речі, які можна зустріти в Інтернеті" - розповідає Рот. "Те, що виходить за рамки стандартних еротичних перекручень, падінь зі скейтборда й навіть тих двох японок, яких нудить один одному в рот у ванній кімнаті".
Ноулес зізнався, що наткнувся в Інтернеті на настільки, що шокує сайт, що він довго не міг поділитися своєю знахідкою з Елі. Ноулес скинув посилання на сайт режисерові, і те, що той прочитав там, повністю захопило його своїм моторошним наповненням. Мова йшла про якесь місце в Тайланді, де надавалася можливість за $10 000 з пістолета вбити людину.
"Усе, що я прочитав, було настільки огидним і нелюдським" - згадує Рот: "Що я не міг повірити своїм очам, але я почував, що від цього віддавало реальністю. У світі є багато божевільних людей. Немає межі тому, щоб не зробив одна людина з іншим, щоб зробити собі приємність, і в цьому відбивається одна з найстрашніших сторін людської сутності. Це завжди мене вражало".
"На сайті це підносить як легальна послуга в Тайланді, де людина власноручно й по добрій волі підписує контракт на своє вбивство. Жертвами в основному є часто смертельно хворі або злиденні люди, чиї родини страждають від недоїдання. Шляхом самопожертви бідняки можуть серйозно поправити матеріальне становище своєї родини. На сайті вбивці з'являються як спонсори-благодійники, що допомагають родинам зневірених", - відзначає Елі Рот.
Режисер настільки захопився цією знахідкою, що почав збирати інформацію й наводити довідки, відносно подібних фактів. Але в той же час він відчув всю небезпеку, пов'язану із впровадженням у цей кривавий бізнес. "Якби я вийшов на кого-небудь із організаторів подібного бізнесу, я думаю, зі мною розібралися б дуже швидко". Не знаючи як поводитися далі в подібній ситуації, Рот вирішив залишити розслідування.
У цей час дебютний фільм Рота "Лихоманка" вийшов у кінотеатри й став найбільш дохідним фільмом 2003 року компанії "Lіon Gate". "Лихоманка" зібрала більше $100 000 000 по усім світі. У режисера почалися нескінченні ділові зустрічі й прес-конференції. І от на одній з таких конференцій Елі зустрівся з Майком Флісом і Крисом Брігсом продюсерами ремейка "Техаської Різанини Бензопилкою". Майк і Крис думали зробити фільм жахів за назвою "Хостел", що оповідає про молодих туристів, що подорожують по Центральній Європі. "Я сам багато подорожував, коли ще вчився в коледжі, також як Крис і Майк, і нам би хотілося зробити фільм жахів у стилістиці "Американський Перевертень у Лондоні" - відзначає Рот. "Але ніхто з нас ще точно не знав, про що конкретно буде фільм".
Ідея "Хостел" висіла в повітрі протягом 2-ух років, до того моменту, коли один раз ранком Елі осінило: "А чому "Хостел" не може бути фільмом про той кривавий бізнес у Тайланді?". Рот подумав про перенос місця дії в Словаччину, країну близьку до стандартних маршрутів мандрівників по Європі: Амстердаму, Парижеві, Іспанії, але в той же час досить незвідану й замкнуту. Режисер подумав про два необразливих молодих мандрівників, залучених у кримінальний корумпований світ торгівлі тілами, катувань й убивств. Таким чином, народилася історія й основа для сценарію.
Паралельно Рот розглядав інші проекти як режисер. Не знаючи, за яку роботу схопити режисер звернувся до свого друга скандально відомому режисерові Квентіну Тарантіно за професійною радою. "Почувши мою історію "Хостел", Квентін буквально збожеволів !" - згадує Елі Рот. "Я ніколи не бачив його настільки збудженим, він кричав: "Боже мій! Ти повинен написати сценарій! Це одна з найстрашніших історій, що я чув за багато років. Відклади все інше й приступай до роботи ПРЯМО ЗАРАЗ!"
Натхнений ентузіазмом Тарантіно Рот замкнувся в офісі й почав писати сценарій. "Я частенько дзвонив Квентіну, коли почував, що заходжу в глухий кут із сюжетною лінією, і Квентін завжди допомагав мені й підбадьорював радами. Я писав по 20 сторінок у день і не міг зупинитися", - коментує Рот.
Через 3 тижні після першої розмови з Тарантіно молодий режисер представив готовий сценарій своїм партнерам по компанії по виробництву фільмів жахів "Raw Nerve" Боязу Якіну й Скотту Спігелю. "Бояз і Скотт були дуже натхнені моєю роботою, і всім стало ясно, що ми, нарешті, знайшли те, що шукали так довго".
Коли Рот показав фінальну версію сценарію Тарантіно, той негайно захотів продюсувать майбутній фільм під своїм лейблом "Квентін Тарантіно представляє". "Елі, по сьогоденню, знає свою справу - ніхто нічого подібного не бачив до "Хостела" - зізнається Тарантіно.
Продюсери Майк Флісс і Кріс Брігс додали свої ідеї в сценарій "Хостел", від чого фільм став ще страшнішим. "Усім не терпілося приступитися до зйомок! І через місяць ми вже відкривали продюсерский центр у Празі", - згадує режисер.
На головні ролі Пекстона й Джоша Рот вибрав акторів Джея Ернандеса ("У Променях Слави", "Команда 49: Вогненні Сходи", "Крутний Момент") і Дерека Річардсона ("Тупий і ще Тупіше").
Оскільки сценарій писався з урахуванням участі іноземців з поганим англійським, Рот відкрив кастинг у Чехії (у ньому не брав участь ісландець Айтор Гадьянсон, з ним режисер познайомився ще під час промо кампанії "Лихоманки"). Серед чеських акторів Рот вибрав Яна Власака одного з найвідоміших акторів у Чехії й Барбару Неделжакову, що виконала роль Наталі, карколомної фатальної жінки.
Чеські актори небагато бентежилися грати ролі, що виходять за межі тих, що звичайно пропонують чехам американські компанії. "Для всіх американських фільмах, що знімають у Чехії, актори набираються в США або Англії, а чеські актори одержують маленькі ролі, і їхні репліки звичайно дублюються" - говорить Барбара Неделжакова - "Але для "Хостел" нас не дублювали, ми могли грати європейців і залишатися самими собою, ми всі почували наскільки нам повезло".
Для того щоб додати фільму європейський шарм Рот запросив попрацювати з ним Мілана Чадіма, чеського режисера, що зняв один з епізодів картини Террі Гілліама "Брати Грімм". Тарантіно коментує: "Я переконливо порадив Елі найняти європейського режисера в допомогу, тому що європейці бачать всі інакше, чим американці. У них від природи більше розвинена поетична сприйнятливість".
Рот і Чадіма разом з виробничим дизайнером Франко Карбоні, що працював над "Лихоманкою", створюють світлу веселу робочу атмосферу, що поступово перетворюється в похмуру й кошмарну обстановку, де єдиним кольором залишається колір крові. Команда скрупульозно підбирає висвітлення й колірну палітру до кожної сцени.
Щоб підсилити візуальний ефект автентичності місць дії протягом усього 40 денного знімального періоду режисер і його команда міняли місце зйомок 30 разів. Починаючи від екзотичного села 16 століття "Чеський Крумлов", що з'являється перед нами у фільмі як словацьке сільце, і закінчуючи підвалами побудованої в 1915 році занедбаної лікарні для душевнохворих.
Рот постійно почував, що "Хостел" буде сприйматися, як якесь логічне продовження "Лихоманки". "Я не хотів робити ще один комедійний фільм жахів. Я хотів, щоб "Хостел" був дійсним фільмом жахів, що починається досить весело й життєрадісно, але поступово стає усе серйозніше, і темні фарби поступово згущаються навколо героїв.
Якщо "Лихоманка" була навіяна кращими фільмами жахів Америки 70-их, то "Хостел" більше відсилає до азіатських фільмів жахів. Під час промо кампанії до "Лихоманки" Рот відвідував світові кінофестивалі й познайомився з молодими, але вже досить відомими азіатськими режисерами, такими як Хідео Накату, Пак Чен-Вук і Такеші Мііке. "Я занурився в абсолютно новий для себе й мир, що шокує, азіатського кінематографа, про яке я нічого не знав. Азіатське кіно настільки креативно, у ньому стільки свіжих ідей і цікавих рішень, які я ніколи не бачив в американському кіно. Я, буквально, присвячував весь свій вільний час перегляду цих фільмів".
Особливо, будучи затятим шанувальником творчості Мііке, Рот спеціально написав роль для культового японського режисера й був дуже влещений, коли той прилетів у Прагу з Японії, щоб зіграти у фільмі "Хостел".
Виняткові графічні зиски й глибокий страхаючий психологізм картини виводять режисера Елі Рота на передові позиції сучасного кінематографа. Як і його азіатські колеги, він сміло розсовує границі жанру, щоб оголити дійсний жах , що аж серце холоне.
Рот резюмують: "Такі режисери як Мііке й Пак випускали свої фільми протягом уже багатьох років. А їхньої роботи - це саме те, чого мені завжди не вистачало. "Хостел" з'явився квінтесенцією накопиченого досвіду й кращих традицій американських й азіатських фільмів жахів. Я впевнений, цей фільм здивує навіть найвідданіших шанувальників жанру".