Берлинале 60: дві третини
Шляхом розчарувань
16 лютого на Берлінському кінофестивалі вручено перші призи: міжнародне журі визначило кращих в категорії короткометражного кіно.
„Золотий ведмідь” в цій категорії дістався шведському фільму „Випадок в банку” Рубена Остлунда, який зараз знімає свій третій повнометражний фільм. „Срібний ведмідь” та приз журі присуджено стічці Шая Медзінського „Спуск” (Ізраїль”.
Румунський режисер Адріан Сітару за фільм „Клітка” відзначений трьохмісячним стажуванням в Берлінській кіно школі.
І останній приз – номінація на приз Європейської кіно академії в категорії „кращий короткометражний фільм” 2010 року віддано бельгійці Наталі Терлінкза фільм „Венера проти мене”.
Нагадаємо, що в цьому конкурсі другий рік поспіль Україну представляв фільм Мирослава Слабошпицького „Глухота” з циклу „Мудаки: Арабески”.
Варто також відзначити, що Берлінський фестиваль приділяє багато уваги підготовці молодих кінематографічних кадрів в рамках програми „Кампус талантів”. Нинішній „Кампус талантів” вирізняється тим, що запущено новий сайт www.talentpress.org, на якому публікуються матеріали молодих кіножурналістів – нинішніх чи колишніх учасників „Кампусу талантів”. Ця програма підтримки молодих журналістів існує на Берліналє від 2004 року, а статті учасників друкуються не тільки на вищезгаданому ресурсі, але й на сайтах Гете-інституту та FIPRESCI. До того ж, вибрані статті з’являться на сторінках одного з найавторитетніших професійних часописів The Hollywood Reporter.
Але головним на фестивалі залишається все ж таки конкурс повнометражних стрічок, який чим далі тим більше викликає певне здивування. Загадкою залишається політика фестивальних відбірників, які включають до конкурсу стрічки, які в кращому випадку демонструють міцний, але все ж середній рівень, а гіршому змушують задуматися про загальний стан світового кіно – адже фестиваль хоча б в якійсь мірі має його відбивати. Так, наприклад, японська конкурсна стрічка – це безхитрісна антивоєнна агітка лівацького штибу, що вона прямолінійно написана і знята і незграбно зіграна. З цієї ж категорії і російська стрічка Алєксєя Попогрєбского „Як я провів цим літом”. Сценарист і режисер Попогрєбскій композицію фільму вибудовує у досить дивний спосіб – на зав’язку у нього йде півтори години екранного часу, тоді як на кульмінацію та розв’язку відпущено лише 30 хвилин. Але й це б було півбіди, якби не була допущена фатальна помилка в мотиваційній складовій дій одного з двох головних героїв, яка веде до повного розвалу всієї подальшої дії.
Залишається лише сподіватися, що за усталеною традицією найсильніші фільми конкурсу організатори ставлять на останні дні фестивалю. Поки ж фаворитом фестивальної публіки залишається вже згадуваний в попередній замітці румунський фільм „Якщо я хочу свистіти, то свищу” Флоріана Сербана.
Продовжує свою активну роботу на фестивалі та кіно ринку і Українська кінофундація, яка розташувала свій стенд в готелі Mariott. Сьогодні ж, 18 лютого, в одному з банкетних залів цього престижного готелю Українська кінофундація дає приймання, на якому очікується присутність першої леді України Катерини Ющенко. Нагадаємо,що все це стало можливим лише завдяки підтримці міжнародного бренду Nemiroff, з яким фундація співпрацює від 2008 року, та благодійного фонду „Україна 3000”.
Редакція порталу kino-teatr.ua висловлює подяку міжнародному бренду Nemiroff за можливість підготовки цього матеріалу.
Алексей Першко 18 лютого 2010