Андрій Панін

Російський актор і режисер.

Народився в Новосибірську, Росія.

Через два роки після народження Андрія сім'я переїхала до Челябінська, потім, коли Андрію було шість років - у Кемерово.

У Кемерово Панін закінчив Інститут культури, після чого деякий час пропрацював в Мінусинському театрі, а потім відправився підкорювати Москву.

В 1991 році він закінчив Школу-студію МХАТ, майстерня А. Калягіна і став актором МХАТ ім. О.П. Чехова. Серед його сценічних робіт - "Три сестри", "Скупий лицар", "Одруження", "Смертельний номер" та інші.

У кіно Андрій Панін дебютував роллю у фільмі "По прямій" (1992). Популярність актор здобув завдяки картинам "Мама, не горюй" (1997) та "Мама" (1999). В 2000 році Панін зіграв у фільмі "Весілля" Павла Лунгіна, за участь у цьому фільмі актор отримав приз за кращу чоловічу роль другого плану на фестивалі "Золотий Овен". Безсумнівним творчим досягненням актора є роль кримінального авторитета Льови Шаламова у фільмі режисера Олександра Атанесяна "24 години" (2000). Масова популярність прийшла до актора після телесеріалу "Бригада" (2002), де він майстерно зіграв роль корумпованого міліціонера.

В 2007 році Андрій Панін дебютував у кіно в якості режисера картини "Онук Гагаріна".

Заслужений артист Росії (1999).

Серед інших робіт актора у кіно, ролі в таких фільмах як "Жінок ображати не рекомендується" (1999), "Ніжний вік" (2000), "Літній дощь" (2002), "Шик" (2003), "Навіть не думай!" (2003), "Водій для Віри" (2004), "Вершник на ім'я смерть" (2004), "Бій з тінню" (2005), "Піжмурки" (2005), "Сволота" (2006), "Бій з тінню 2: Реванш" (2007), "Ілюзія страху" (2008), "Морфій" (2008), "Кандагар" (2009), "Стомлені солцем 2" (2010), "На зраді" (2010) та інші.