Фільм Ми, наші улюбленці та війна 2024

Еммануїл Віторган


Эммануил Виторган
Дата народження:
27 грудня 1939

Рейтинг персони

0 / 10
Ваша оцінка: —
Голосів: 1

Біографія

Еммануїл Гедеонович Віторган - російський актор в кіно і театрі, в 1990 році отримав звання Заслуженого артиста РРФСР, а в 1998 - Народного артиста Росії.За свою творчу кар'єру встиг виконати більше 120 різнопланових ролей. З 2015 року є володарем почесного ордена «Патріот Росії».

Еммануїл народився в Баку (27 грудня 1939 року) в родині єврейського походження. Його батьки - вихідці з Одеси, батько (Гедеон Аврамович Віторган) присвятив своє життя роботі в сфері борошномельної промисловості, а мати (Блехман Хая Залмановна) була домогосподаркою. У сім'ї Віторганів крім Еммануїла виховувалося ще двоє його братів. Еммануїла назвали на честь брата матері, який загинув під час єврейського погрому в Одесі.

Через особливості роботи батька Еммануїла родина була змушена часто переїжджати з місця на місце, так шкільну освіту він закінчив в Астрахані. Після отримання атестата Віторган вирішив вступати до театрального ВУЗу в Москві, однак не пройшов відбір, після чого поїхав випробовувати долю в Ленінграді, де був прийнятий на курс відомого радянського актора і режисера Бориса Вульфовича Зона в Ленінградському державному інституті театру, музики і кінематографії. Еммануїл вчився на курсі з нині відомими артистами та діячами кіно - Олександром Прошкіним, Олегом Зоріним, Олександрою Назаровою, Леонідом Дьячковим, а також у стінах інституту він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Надією Румянцевою.

Еммануїл Віторган отримав диплом про вищу освіту в 1961 році, після чого відразу взявся за професійну діяльність в акторському колективі Псковського театрі драми імені А. С. Пушкіна. Через два роки він почав працювати в трупі Ленінградського театру драми і комедії, а в 1967 році став членом акторського складу Ленінградського театру імені Ленінського комсомолу. На початку 1970-х років Віторган був запрошений до Москви, де почав грати в Театрі імені К. Станіславського разом зі своєю другою дружиною Аллою Балтер. У цей період свого життя актор грав у спектаклях «Сірано Де Бержерак», «Продавець дощу», «Доросла дочка молодої людини» та інших. У 1980-х роках Віторган пару років прослужив в театрі на Таганці, після чого перейшов в Академічний театр імені Володимира Маяковського. Тут його можна було побачити в постановках за творами Теннессі Вільямса, Максима Горького, Олександра Володіна, Генріха Ібсена, Сомерсета Моема та інших. Також театральні гурмани могли побачити Еммануїла Гедеоновича на сцені Московського театру Естради, ізраїльського театру Гешер і театру «Квартет І» (в постановках «День радіо» та «День виборів»).

Зі своєю третьою дружиною Іриною Млодик Віторган створив «Культурний Центр Еммануїла Віторгана», де проходять різні творчі заходи, концерти та вечори. Також в стінах центру Еммануїл Гедеонович випустив моноспектакль «Вихід», в якому сам же і грає.

Свою кар'єру в кіно Еммануїл почав ще в 1960-і роки. Його дебютом на екрані виявилася невелика роль в драмі режисера Михайла Єршова «Після весілля» (1962). Уже в 1970-х роках Віторгана очікував справжній сплеск його акторської кар'єри, за одне десятиліття він встиг знятися в більш ніж 20 ролях і попрацювати в компанії таких нині відомих акторів, як Олександр Калягін, Валентин Гафт, Ролан Биков, Михайло Козаков, Андрій Мягков, Анатолій Солоніцин та інших. Акторський талант Еммануїла незабаром оцінили в професійних колах і стали запрошувати його на головні ролі («Гросмейстер» С. Мікаєляна, «Великий трамплін» Л. Мартинюка, серіал «Кортик» Н. Калініна і багато інших картин).

Одну з найяскравіших ролей Віторган отримав в 1980 році - роль головного героя (Дона Феліпе) в двосерійному музичному фільмі режисера Яна Фріда «Благочестива Марта». А його напарницею по ролі стала Маргарита Терехова. У цей же період Еммануїла Гедеоновича можна було побачити на екранах у фільмах «Скринька Марії Медичі» і «Тривожне воскресіння» Рудольфа Фрунтова, «Очікування» Бориса Яшина, «Чародії» Костянтина Бромберга, де він з'явився в образах, які незабаром полюбилися глядачам.

Еммануїл Віторган досі активно знімається в кіно і серіалах, за останнє десятиліття він подарував своїм шанувальникам більше десятка нових образів. На телеекранах його можна побачити в серіалах «Скліфосовський», «Свати 5», «Енігма», «Білий налив», «Спокуса», «Курортна поліція», «Вірю не вірю». А також він знявся в ряді повнометражних фільмах, таких як детективний трилер «Чорна троянда» Олександра Невського, комедійна стрічка «Ялинки 1914» та біографічна драма Євгена Ткачука «Стартап».

В недалекому майбутньому актора можна буде побачити в головній ролі військової драми режисера Кирила Кемніца «Слід Винищувача» і багатосерійній мелодрамі Бориса Грачевского «Між нот або Тантрична симфонія».

Крім акторської діяльності Віторган займається озвучуванням фільмів і мультфільмів - не так давно його голосом заговорив Баррабасс з російського анімаційного фільму «Незнайко і Барабасс».

Еммануїл Віторган був тричі одружений, від двох перших шлюбів у нього двоє дітей - донька Ксенія Румянцева і син Максим, який також став актором. Еммануїл Гедеонович вже встиг стати дідусем і навіть прадідом (правнуки - Марк і Аліса).




Avatar
Ім'я:
28 березня 2024