А король то голий

Новий світовий рекорд «Аватара» за касовими зборами є яскравим доказом певної недосконалості системи визначення успіху фільму, що її прийнято майже в усьому світі.

Зупинимося лише на північноамериканських зборах «Аватару»: якщо перерахувати зібрані ним суми в кількість глядачів, то виявиться, що новий фільм Джеймса Кемерона ледве обігнав «Зоряні війни. Епізод 1: Примарна загроза», і з урахуванням інфляції він опиняється лише на 26-му місці в списку блокбастерів всіх часів.

В цій системі координат і «Титанік» Кемерова теж не перший, а лише шостий. І в світлі цих фактів варто замислитися про правомірність ствердження Кемерова щодо того, що він король світу. Наприклад, заслуги його колеги Стівена Спілберга видаються значно масштабнішими: спілбергівські «Інопланетянин» займає 4 місце по кількості глядачів, «Щелепи» - 7-е, «Індіана Джонс та втрачений ковчег» - 16-те, а «Парк Юрського періоду» - 17-те. А про «Віднесних вітром» краще й не згадувати – на тлі кількості глядачів, які переглянули цю стрічку, успіхи будь-яких аватарів видадуться жалюгідними титаніками.

Не варто забувати і про співвідношення виробничих витрат з сумами, зібраними в прокаті: той же «Інопланетянин» зібрав  450 мільйонів доларів, а у виробництві коштував менше 12-ти мільйонів. А «Аватар»?

Ми не збираємося применшувати заслуги чудового режисера Кемерова та його фільмів, ми лише закликаємо замислитися про справедливість нинішньої системи координат, в якій визначається успіх фільму. Адже значно чесніше виглядає заява французів про те, що їхній позаминулий мегаблокбастер «Ласкаво просимо до землі Шті» випередив попереднього рекордсмена «Велику прогулянку», хоча їх і розділіють 4 десятиліття.  Адже підрахунок вівся за кількістю проданих квитків.