Цензура

Поняття цензури дуже багатостороннє: нею можна вважати як прямі заборони на демонстрацію того чи іншого фільму, так, наприклад, і віднесення фільмів до тієї чи іншої вікової категорії глядачів. Але почнемо з визначення.

Одне з найавторитетніших видань в світі кіно – «Словник кіно» під редакцією Жана-Лу Пассека видавництва Larousse – визначає цензуру таким чином:

«Цензура – це контроль над кінематографічним твором, в основному здійснюваний групою осіб від імені держави з метою дозволу чи заборони (повної чи часткової) його публічної демонстрації. Ця міра призводить до обмеження свободи вираження. Законодавець виправдовує таку міру, посилаючись на необхідність захисту політичного режиму чи ж моральних та культурних цінностей. Також ця міра може застосовуватися для захисту певної соціальної категорії, якщо притаманні їй цінності опиняються під загрозою. Таким чином, кінематографічна цензура стає формою самозахисту суспільства від наслідків, які можуть бути нанесені суспільству в цілому або окремому індивіду тим чи іншим кінематографічним твором».

Цензура має як беззаперечних прихильників, які вважають її найменшим з лих, так і полум’яних противників, для яких у свободі вираження не може бути жодних виключень.

В мирний час кінематографічна цензура здійснюється як правило спеціальними комісіями, які діють під егідою держави. Контроль над кінематографічним твором може здійснюватися на різних рівнях – від моменту написання сценарію до публічного показу фільму. Цензура може існувати і в економічній формі, яка виражається у відмові фінансувати той чи інший кінематографічний твір. Може цензура приймати і так би мовити геополітичні форми, які виражаються в тому, що в певних регіонах світу публічній демонстрації творів, дозволених державою, перешкоджають різноманітні екстремістські групи, які не зупиняються іноді і перед терористичними актами в залах кінотеатрів. Не будемо забувати і про авто цензуру: в сучасному суспільстві, коли телебачення все ширше приймає участь у виробництві кінематографічного продукту, воно (телебачення) заківлене в тому, щоб вироблений ним продукт був допущений на блакитний екран без будь-яких умов. Спорідненим, хоча й більш широким поняттям є так звана політкоректність.

Якщо говорити про державну цензуру, то вона існувала не тільки в СРСР чи нацистській Німеччині, але в США, Франції і багатьох інших країнах. Існувала вона і в сучасній незалежній Україні, доказом чому – заборона прокату стрічки «Світанов мерців» Зака Снайдера за сценарієм Джорджа Ромеро в 2004 році.

В наших наступних статтях ми приділимо увагу як окремим різновидам цензури, так і історії цензури і різних країнах світу та фільмам, які ставали об’єктами заборон в різних куточках світу і в різні часи (частина цих історій буде запозичені з різних джерел, наприклад з книги Дона Б. Соуви «125 заборонених фільмів» видавництва «Контркультура»).