Вуді Аллен

Сценарист, режисер, актор, продюсер, композитор

Аллен Стюарт Кенігсберг народився в Брукліні, Нью-Йорк, у родині бухгалтера Нетті і гравера ювелірних виробів Мартіна Кенігсберга. Батько майбутнього режисера часто змінював місце роботи і в чомусь його неспокійний характер передався синові: він був продавцем, водієм таксі, офіціантом, барменом, букмекером та ін. Будучи вихідцем із єврейської сім'ї середнього класу Аллен мав великий матеріал для монологів і стендапів ще в школі . Крім того, Вуді зберіг до сьогоднішніх днів дитячу любов до гри на кларнеті і магічних фокусів.

У 17 років Аллен Стюарт Кенігсберг офіційно змінив своє ім'я на Хейвуд Аллен, а ще трохи пізніше став сам називати себе Вуді Алленом. Він заробляв тим, що писав жарти для Девіда Альбера, який продавав їх у газети. Згодом хлопець став отримувати більше грошей, ніж його батьки разом.

З навчанням в університеті у Аллена завжди були проблеми. Його або виганяли, або він сам кидав. Деякий час Вуді брав приватні уроки і займався самоосвітою. Перший час він писав для телебачення, і навіть заробив номінацію на Еммі. Але незабаром Аллену набридла ця робота і він став займатися стендапом, ставши популярним в своєму нью-йоркському колі завдяки комічному персонажеві, образ якого він використовував протягом багатьох років.

Після декількох років проведених на сцені у Вуді Аллена з'явилася можливість попрацювати в кіноіндустрії. Йому довірили написати сценарій і зіграти роль в комедії "Що нового, кішечка?", головним актором якої повинен був бути Уоррен Бітті. Але Аллен написав всі кращі репліки для себе, таким чином залишивши Бітті майже ні з чим. Той покинув проект і на його зміну прийшов Пітер Селлерс, який вимагав більше екранного часу і реплік. Також у фільмі знялися інші зірки того часу: Пітер О'Тул, Ромі Шнайдер, Урсула Андресс та ін. У цьому ж 1965 році на Бродвеї з'явилася перша п'єса Вуді - "Не пийте воду".

Режисерський дебют Аллена відбувся в 1966 році зі шпигунською комедією "Що трапилося, тигрова ліліє?". Незабаром його кар'єра пішла вгору, з виходом на екрани "Хапай гроші і тікай", "Банани", "Все, що ви хотіли знати про секс, але боялися запитати" і "Той, що спить". На додачу Вуді писав невеликі гумористичні нариси, багато з яких публікував відомий журнал New Yorker.

Проривом у кар'єрі для режисера стала картина "Енні Холл" 1977 року з Дайан Кітон. Вуді Аллен написав, поставив і знявся у фільмі. Стрічка отримала чотири статуетки Оскар, в тому числі за Кращий фільм, Кращий режисер і Кращий сценарій. Даниною поваги улюбленому Нью-Йорку стала картина "Манхеттен", також з Дайан Кітон.

Наступні два десятиліття Вуді випускав як успішні, так і провальні роботи, поєднуючи комедію і драму. У 1986 році з виходом фільму "Ханна і її сестри" з Міа Ферроу Аллен заробив другий Оскар за Кращий сценарій. Стрічка побила рекорди касових зборів, отримавши $18 млн. Режисер ігнорував Голлівуд і знімав малобюджетні проекти, серед яких "Чоловіки і дружини", "Кулі над Бродвеєм", "Солодкий і бридкий" та ін.

У новому тисячолітті Вуді Аллен продовжував багато працювати, випускаючи по проекту за рік. У 2005 році на екрани вийшов трилер "Матч Пойнт" зі Скарлет Йоханссон, а потім "Вікі Крістіна Барселона" знову з Йоханссон і Пенелопою Крус. За романтичну комедію "Опівночі в Парижі" Аллен знову отримав Оскар у категорії Кращий оригінальний сценарій.

У 2012 році він вперше за шість років з'явився на екрані в фільмі "Римські пригоди". Роком пізніше Вуді Аллен отримав чергову номінацію Американської кіноакадемії за драму із Кейт Бланшетт "Жасмін". Останніми роботами культового режисера є мелодрама "Магія місячного сяйва" з Коліном Фертом і Еммою Стоун, а також драма "Ірраціональна людина" з Хоакіном Феніксом.