Ще не вмерло укр. кіно!

В день, коли кожен свідомий і не зовсім українець згадував слова гімну і надягав вишиванку, кіномани дивилися кіно на щорічному фестивалі "КіноЛев" у Львові, де 24 серпня представили декілька короткометражок із гучно розрекламованого альманаху "Україно, goodbye!". Серед представлених робіт не виявилось фільму недавнього тріумфатора кінофестивалю в Локарно Мирослава Слабошпицького, але й без його "Ядерних відходів" глядачам було цікаво і корисно переглянути стрічки, об'єднані наболілою темою еміграції.

"Гамбурґ" / 6’ / реж. Володимир Тихий

Все в цій короткометражці досить незрозуміло і одноманітно аж до самого кінця, коли герой дізнається куди ж поїхала його нирка. А до цього ми бачимо малозрозумілий рух однозначно пацієнта, якого жінки в білому на каталці кудись переміщають. З усіх представлених короткометражок ця робота запам'яталась найменше, адже у ній не було жодного символізму, а все було подано як на тарілці.

"Борода" / 25’ / реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук

Безсумнівно талановита робота молодого режисера. Глядачеві запропонована історія пристаркуватого і самотнього чоловіка, який змушений проживати від дня до дня свої можливо буденні, але абсолютно кінематографічно вражаючі проблемні ситуації. Ось ми бачимо як він ловить рибу, або ж як він націлює рушницю на телевізор, де транслюють засідання Верховної Ради. Його телефон постійно вібрує, але він з іншої епохи і часу майже не помічає, а тому такі дрібниці його не обходять. Та ось надзвонювала йому саме донька, можливо останнє рідне, що залишилось у його скромному житті. Її приїзд настільки швидкоминучий, як і від'їзд. А разом з нею можемо бачити стереотипно відображеного італійця, якому абсолютно не цікаво спілкуватись із дивакуватим пристарцем, що вириває власні зуби плоскогубцями.

"Майже кохання" / 10' / реж. Юлія Шашкова

Усі герої цієї несподіваної історії ще не навчились правильно виявляти власні інтимні бажання, а тому на глядачів чекає кілька несподіваних сюрпризів. Перший з яких можна трактувати як вияв хворого ексгібіціонізму, а другий, як просто бажання привернути увагу. Та в жодному з випадків усе це не призводить до початку стосунків, а навпаки марнує їх, відлякуючи потенційних "жертв" ще не сформованої сексуальності.

"Без ГМО" / 10’ / реж. Лариса Артюгіна

Сюжет цієї чудової короткометражки настільки ж прекрасний і жахливий, як і іронія долі, з якою часто стикається кожен із нас. Ми бачимо неймовірно депресивно налаштовану Анастасію Касілову, за рухами якої чітко слідкує камера. Потім нас знайомлять із працівником крематорію, який за сумісництвом вирощує вдома помідори, підживлюючи їх... людським попелом. Депресивна героїня Касілової звичайно що купує цей натурпродукт на ринку, і її печаль здається остаточно виправдана, адже куштує вона майже смерть.

«Красива жінка (Бібліотекарка)» / 13’ /реж. Альона Алімова

Важко бути просто бібліотекаркою, без мрій і бажань. Так і наша героїня помітивши одного разу білборд Януковича "З 8 березня" поступово оживлює свого уявного героя, і за сумісництвом президента, який постійно говорить до неї. А одного разу, коли вона підійшла до білборду, Віктор Федорович мав нахабство її обійняти... Усе це подано у сатиричному дусі і залишає досить приємне враження. А особливо раптова зміна ставлення уявного гаранта до героїні, коли його писок почав з'являтися із надписом "Почую кожного". Фінальні кадри із понурими обличчями жінок на вулицях сповіщають, що не лише бібліотекарка постраждала від надмірної уваги "проффесора".

"Та поїду" / 10’ / реж. Валерій Шалига

Одна з тих робіт, де тема емігрантства виявляється центральною. Ми бачимо жінку, яка господарює на кухні, готуючи суп і випікаючи пиріг. Але навколо неї вже давно все стало прісним і занедбаним, а сама героїня як рятувальне коло для сім'ї змушена їздити на заробітки. Так і у цього разу вона не витримуючи виголошує: "Та поїду!", адже її життя вже не матиме спокою чи умиротвореності.

"Очерет" / 15’ / реж. Руслан Батицький

Візуальний ряд цієї роботи просто прекрасний. Та ось іх сюжетом вийшли деякі катаклізми, адже одні глядацькі сподівання змінюють інші, і в результаті взагалі нівелюються псевдореальною кінцівкою. Головному герою залишилось зовсім небагато, а якщо точніше - місяць. На утриманні у нього - хвора на ДЦП донька, яка не зможе залишитись самотньою, але й реальних варіантів догляду  за нею герой не знаходить. Здається, що це штовхає його на відчайдушний крок, але так лише здається...

"Пиріг" / 16' / реж. Юрій Ковальов

За позитивне завершення перегляду альманаху відповідала чудова комедійна короткометражка, в якій також усе неабияк вміло закручено, що додає певного відчуття несподіванки і здивування. Бабуся працює під прикриттям у власного сина-міліціонера, будучи приманкою для наркоманів і постачаючи їм траву. Автор з іронією демонструє сучасну мораль міліціянтів, які заради поборення злочинності ладні на будь-які авантюри.

В національний прокат альманах "Україно, goodbye!" вийде 22 листопада.

Максим Івануха