Фільм Ми, наші улюбленці та війна 2024

скукоБрама


Рецензія на фільм: Брама
Фільм Брама

«Берите в руки фильмоскоп

Мы начинаем фильм вращать»

З 26 липня в прокаті фільм Володимира Тихого «Брама»

Якщо коротко, то наявність та необхідність великого екрану та, власне, сакральний сенс екранізації лишився незрозумілим...

Хоча, здогадатися цілком можливо. Є неймовірно популярна сучасна актуальна п’єса «На початку і наприкінці часів», написана у 2013 році, яка поставлена у багатьох театрах та привернула до себе глядацьку увагу. Тому до п’ятиріччя тексту цілком можна її і зафільмувати

Але тут варто звернути увагу на принципово різні жанри – література, театр, кінематограф. Успішність тексту (а на мою думку це дуже переконлива драматургічна робота Павла Ар'є) зовсім не гарантує таке саме втілення на сцені чи екрані. Власне, так і відбувається, судячи з баченого-переглянутого

На сьогоднішній день на моєму рахунку три вистави («Сталкери», реж. Стас Жирков, «Баба», реж. Олекса Кравчук, «Баба Пріся», реж. Михайло Бондаренко) та одна кіноробота («Брама», реж. Володимир Тихий). До репрезентативної вибірки суттєво не вистачає постановки «В начале и в конце времен», реж. Роман Віктюк, але разом з тим, на цю годину висновок один – кращого за текст не знайшов. Є тут унеможливлення перенесення тексту на сцену/екран від булгаковської «Майстра і Маргарити» – безліч спроб і нічого переконливого

Тема булгаковщини переслідувала протягом усього часу перегляду фільму – направду, робота із категорії БорткоБегемот-стайл. Хто знає, можливо у творчої групи вже заготовані релізи про то, як їм не вистачило грошей, а на яку графіку вони розраховували. Але дивитися у фільмі просто немає на що

Основний акторський склад – мікс із київської та львівської вистави. Все що роблять в кадрі Ірма Вітовська, Віталіна Біблів, Ярослав Федорчук – вторинно по відношенню до їх робіт у театрі – «повторение – мать учения». Режисура (Володимир Тихий) досить умовна, та вкрай схожа на змогу створення кіноверсії вистави (не сама пагана задумка, між іншим, але зараз це виглядаю чистою спекуляцією під кіносоусом). Операторська робота (Слава Цвєтков) – фанерна статика – від цілковитого нерухомого кадру (іноді з напливом/відпливом), до досить дивного та невиправданого ефекту «живої камери» – принципи чергування тих та інших лишився незрозумілими. Графіка – чистий сором – чорний рій з сомом наче з радянських кліпів початку 90-х, решта – зліплений нашвидкоруч «Бегемот від Бортко». В якості різноманіття перемикалися на формат діафільму з фільмоскопу (якщо хто таку забавку пам’ятає). Одним словом, «таке зараз не носять» та «зніміть це негайно» (на цьому фоні вже не так дивує кривокоса дизайн-стилістика фільму та його навколишнє промо)

Найбільш піарна частина фільму – унікальний грим Ірми Вітовської. Так, до нього менше за все претензій. Але підлянка виявилася в іншому – розуміючи, що візуальне зістарення вже пройшло, геть зникло акторське перевтілення. Саме тому під сантиметрами бабиного гриму на глядача поглядають жіночі очі

Але і оператор, і графіка і грим – усе може сприйняти, коли б на екрані відбувалася б подія, а не її переказ. Умовності, які цілком можливі на сцені, досить безглуздо виглядають в кадрі. «Он, дивись, в Прип’яті щось горить» говорить чоловік жінці, стоячи перед будинком, та умовно поглядаючи у сторону пожежі. Про викинутих русалок чи ескізне порубання мента годі й казати...

Театрально (тобто, по-кіношному ніяк) вирішені й фінальні кадри, в яких герої на станції метро «Золоті ворота» (привіт Стасові Жиркову, художньому керівникові театру «Золоті ворота» та режисерові вистави «Сталкери», з якого поцуплені розроблені образи головних героів) знову ж таки у статичному кадрі теревенять про те, хто як помер. Одним словом – СкукоДрама – скукоБрама тривалістю 107 хвилин!

PS. Було діло, заготував фотографію до брама-флешмобу, коли голова у якомусь німбі (досить цікаве промо фільму у соцмережах). Але після перегляду вирішив, що хай флешмоб буде окремо собі, а я окремо…

0
vin_S 27 липня 2018


Avatar
Ім'я:
29 березня 2024
Гость
Гость 13 січня 2020 17:37
0
Прекрасная - честная и профессиональная рецензия.
Никогда ранее не встречал такой честности и объективного описания от кинокритиков!
.
vin_S
vin_S (Киев) 29 липня 2018 10:30
0

Ховатися навіть і не думав
 
Текст опублікував на своїй сторінці у ФБ майже одразу після перегляду стрічки (там і уся моя основна комунікація)
Посилання тут заборонені, тому - Serg Vinnichenko з аналогічною аватаркою як на цьому сайті
 
В налаштування сайта не дуже занурювався, можливо, трішки згодом
 
З повагою, Сергій Винниченко
.
Алексей Першко
Алексей Першко 29 липня 2018 09:09
0

Шановний авторе! А не могли б ви представитися, а не ховатися за псевдонімом? Ви висловлюєте досить значні претензії до цього фільму, анонімність яких в певному сенсі надає їм якийсь неприємний присмак.
З повагою, Олексій Першко
.

Інші рецензії автора


«Мої думки тихі» – добротне, смішне та щемливе кіно одночасно. Мої думки тихі «Мої думки тихі» – добротне, смішне та щемливе кіно одночасно.

Стрічки соціальних мереж стверджують про одне – «Мої думки тихі». Короткою емоцією, ремаркою, або цілими аргументованими...

20 січня 2020
Українське кіно, яке не хочеться сварити Гуцулка Ксеня Українське кіно, яке не хочеться сварити

«Гуцулка Ксеня» – фільм досить нерівний, при тому дуже стильний та музично яскравий

8 березня 2019