ПАВУКИ АТАКУВАЛИ УКРАЇНУ

У червоний день календаря 7 листопада революційно налаштована зграя велетенських павуків атакувала Україну. І це не жарт... А жах. Хоча жартів у фільмі жахів "Атака павуків", прем'єра якого відбулась у четвер в кінотеатрі "Україна", також достатньо.

Взагалі, фільми гібридного жанру жах-комедія можна порівняти з морською свинкою, у якої, як всім відомо, немає нічого спільного ні з морем, ні зі свинею. Так і подібні кінострічки, "жахи" яких лише злегка лякають, а жарти смішать, але не до коліків. Однак це аж ніяк не означає, що комедія жахів "Атака павуків" не варта нашого позитивного відгуку. Зовсім навпаки.

Не можу сказати, що сюжет картини виділяється надмірною оригінальністю і глибиною, але гарний настрій вона гарантує - принаймні глядачі залишали кінозал переважно у доброму гуморі, можливо тому, що попри численні недоліки, фільм ані трохи не дратує, адже в ньому немає нав'язливих претензій на загадковість і геніальність. Тут все просто: є люди, які живуть у провінційному шахтарському містечку і є павуки, які також у ньому хочуть жити. А ще павуки хочуть їсти, і не важко здогадатись, що найулюбленішими ласощами вісьминогих потвор стануть двоногі істоти, і загибель майже половини населення міста сприймається дуже легко, весело, з гумором, адже ти дивишся і розумієш - це іграшки, страшнуваті (а деякі, навіть, привабливі), волохаті, ненажерливі, але все-таки іграшки. Одвічна боротьба людей за виживання і відчайдушність представлена у цій комедії жахів в "усій красі", варто лише поглянути у якій екіпіровці постали мешканці містечка перед велетенськими павуками, і відразу стає смішно: дідусь-перукар з вилами, селюк у хокейній масці та з бензопилою (привіт, тобі, Джейсоне з "П'ятниці, 13"!), а дехто і з флаконом дезодоранту, який до речі виявився найефективнішою зброєю (куди там Ш'яманалу зі своїми склянками води проти іноземних прибульців!).

Шанувальники фільмів жахів знайдуть багато пародійних паралелей з численими стрічками цього жанру (найбільш кумедна - з "Чужими"). Із відомих акторів у цьому фільмі, який зібрав у американському прокаті не надто переконливі 17 мільйонів доларів, задіяна лише зірка вже класичної трилогії "Крик" Девід Аркетт, який цього разу зіграв сором'язливого спадкоємця золотоносних копалень, що так сподобались велетенським павукам.

Варто зазначити, що не дивлячись на примітивність сюжету, режисер фільму порушує надважливу проблему захисту навколишнього середовища. Люди зі своєю безвідповідальністю і недбалістю зливають у річку радіоактивні речовини, при чому цілими цистернами, а потім дивуються: "що то в ній таке розвелось?". За недбалістю настає черга жаги наживи: "я стану багатим", - каже власник павукової ферми і починає годувати радіоактивними річними комахами сотню-другу своїх павучків. Ну, а далі ви вже й самі знаєте.

Окрім гарного настрою, ця комедія дає відповідь на запитання, актуальне для кожного киянина: а навіщо взагалі будувати таку купу величезних торгівельних центрів, на кшталт "квадратів", "глобусів" та інших "метроградів"? Ну, звичайно, аби у разі небезпеки ховатись там від ненажерливих павуків! Як сказав головний апологет торгівельних комплексів у цьому фільмі і великий прихильник масштабного будівництва - мер містечка, атакованого велетенськими істотами: "Головне - побудувати, а люди прийдуть".