Довженко-Центр: не кіном єдиним

Вічна музика в Музеї Кіно

2016 року завдяки реалізації нової стратегії розвитку Довженко-Центр вийшов на прибуткові показники й поновив «дореволюційні» обсяги фінансування заходів у сфері популяризації кіномистецтва.

Центром проведено 42 (28 власних та 14 партнерських) заходи в Україні та за її межами: в Польщі, Німеччині, Великій Британії, Нідерландах, Бельгії, Ізраїлі, Кореї на загальну суму 870 243,00 грн. (з яких 229 035,00 грн. – власні кошти, 476 208,00 грн. – кошти Держкіно, інші джерела – 165 000,00 грн.). За підтримки Довженко-Центру відбулось 43 заходи в Україні, Польщі, Великій Британії, Фінляндії, Швеції, Німеччині, Нідерландах, Хорватії, Косово, Чехії та США.

Крім власних коштів на проведення заходів Центром було залучено кошти благодійних і грантових інституцій. В рамках освітнього проекту «Культурфільм» для реалізації серії лекцій та показів «Кінематографічна ревізія Донбасу» Центром отримано грант Державного фонду фундаментальних досліджень в обсязі 70 000,00 грн.

Цього року завдяки обслуговуванню міжнародних заходів зусиллями спеціалістів відділу промоції кіно Центр заробив 158 050,00 грн. (5450,00 євро) та 75 403,00 грн. доходу від прокату.

Позитивне сальдо 2016 року по проведенню заходів склало 4 417,00 грн., що означає, що Центр витрати на підготовку проведення заходів покрилися доходами від їх проведення.

За підтримки Всеукраїнського благодійного фонду Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього» в легендарному кінотеатрі Babilon в Берліні командою Довженко-Центру організовано український кіноприйом та показ фільму Дзиґи Вертова «Одинадцятий» (1928) в живому музичному супроводі Антона Байбакова та Софії Турти під час 66-го Міжнародного берлінського кінофестивалю. Вартість проекту склала  1 102 019,00 грн. А в рамках проекту «Культурфільм» для реалізації серії лекцій та показів «Femme Mute» команда Центру залучила підтримку Фонду Рози Люксембург (Rosa Luxemburg Stiftung) обсягом 180 911,25 грн. (6500 евро).

Серед найуспішніших проектів Центру в цьому році слід відзначити освітній проект «Культурфільм» з залученням потужних українських та іноземних лекторів, у рамках якого реалізовано два циклу лекцій і показів: «Кінематографічна ревізія Донбасу» (на підтримку однойменного видання Центру) та Femme Mute, присвячений жіночій емансипації. В рамках останнього відбулися репрем’єри українських німих стрічок «Право на жінку» (1930), «Джальма» (1928) та «Ордер на арешт» (1926) у живому музичному супроводі відповідно Дмитра Пруткіна, Ганни Брижатої та гурту Вагоновожатые, який зібрав аудиторію понад 200 глядачів. Вдало пройшов прокат Альманаху «Любов. Live», складеного працівниками відділу промоції кіно.

Світові репрем’єри нещодавно віднайдених Центром українських німих фільмів відбулись у Ньюкаслі, Велика Британія («Нечуваний похід» реж. Михаїл Кауфман, 1931 в живому супроводі легендарного британського індастріал-гурту Test Dept в рамках AV Festival) та Одесі («Тарас Трясило» реж. Петро Чардинін, 1926 в музичному супроводі Андрія Показа та Якова Тарунцова на фестивалі «Німі ночі»). В рамках Книжкового Арсеналу після 80 років забуття в Києві відбулась репрем’єра першого кримськотатарського фільму "Алім" (1926) Георгія Тасіна в музичному супроводі Енвера Ізмайлова наживо.

Науково-програмним відділом Центру також було організовано дві потужні ретроспективні програми: «Межі свободи: незалежність по обидва боки екрану» на Одеському МКФ, яка перевідкрила цілий корпус забутих шедеврів українського кіно перехідного періоду на зламі 1980-90-х років та «СТУПКА 75: Stranger», в рамках якої деякі фільми за участю видатного актора були показані в Україні вперше (як от «Давня легенда. Коли сонце було богом», реж. Єжи Гофман).

Спеціалістами науково-програмного відділу спільно з фестивалем урбаністики «86» також створено монтажну стрічку «Атомогради» про утопічні радянські міста, збудовані побіля атомних електростанцій, та збірку статей «Кінематографічна ревізія Донбасу», в якій українськими та іноземними кінознавцями та істориками здійснено першу ґрунтовну спробу рефлексії донбаського міфу, сконструйованого не в останню чергу радянським кінематографом.

13 травня 2016 року наказом "Про правове та матеріально-технічне забезпечення музею кіно" в структурі Центру було створено окремий підрозділ – Музей кіно в складі двох відділів і 9 штатних одиниць. Музей очолила Марія Задорожна. 1 липня були затверджені Положення про музей кіно, його відділи та про фондово-закупівельну комісію. Таким чином, Музей кіно в складі Національного центру Олександра Довженка було юридично оформлено як відомчий музей.

28 липня розпочались роботи з реконструкції та перепланування виділених під музей площ (понад 1200 м²), а вже 21 вересня в новому експозиційному просторі відбувся перший партнерський захід – Мініфестиваль нової британської драми Taking the Stage, організований спільно з Британською радою в Україні. Завдяки просторим приміщенням, спеціально побудованій сцені та глядацькому амфітеатру, традиційні читки текстів сучасних британських драматургів, що й раніше проводились British Council, перетворились на справжній фестиваль, який претендує зайняти окреме місце в календарі річних подій Києва.

Відтоді в просторі Музею кіно відбулась низка успішних мистецьких заходів, що залучили нову аудиторію до Довженко-Центру: Джазовий концерт легендарних BRASSOLOGY: Arkady Shilkloper & Jon Sass, Кіноперформанс "Ордер на арешт" feat «Вагоновожатые» в рамках КМКФ «Молодість», Ювілейна церемонія вручення нагороди ЛГБТ програми «Молодості» Sunny Bunny, показ колекції Артема Климчука в рамках Українського тижня моди та кінетична вистава Влада Троїцького «Але вітер…».

В листопаді в Музеї кіно поновились ремонтні роботи, які, за планом, мають завершитись у травні 2017 р. Восени 2017 року Музей кіно відкриється першою виставкою.