Оскар

Як ми вже зазначали в нашій першій статті про Каннський фестиваль, зрозуміти значимість того чи іншого призу чи події в історії і сучасності кінематографу неможливо баз хоча б короткого ознайомлення з історією, яка передувала його появі. Це справедливо і по відношенню до «Оскара» і Американської кіноакадемії. Тому пропонуємо короткий виклад подій, які передували до появи американської кіноакадемії та призу, який вона вручає і який багатьма вважається головною нагородою в світі кінематографу.

На початку 20-го сторіччя американська кінопромисловість знаходилася в початковому стані, а левина її частина концентрувалася на території між Нью-Йорком та Чікаго. На початку 1908 року співробітники однієї з найбільших тодішніх кіноімперій Америки чиказького підприємця Вільяма Н. Зеліга на прізвисько «Полковник» підшукували натуру для зйомок «Графа Монте-Крісто» і вибір їх пав на передмістя Лос-Анджелеса – Голлівуд. Так було започатковано майбутню кіно столицю світу.

Головною ж причиною, що вона призвела до переміщення кінопромисловості на каліфорнійське узбережжя, стала жорстока боротьба трестом «Едісон-Байограф» і групою іммігрантів, які гордовито називали себе «незалежними». Найближчим часом колишні дрібні торговці та другопланові актори Вільям Фокс, Карл Леммле, Луїс Б. Майер, брати Уорнери та інші мають перекроїти кіно карту США та всього світу. Поки компанія Едісона воювала з французами Пате та Гомоном, «Незалежні» створювали свої маленькі студії, яки, втім, вдалося підкорити собі кінозали та переманити технічні кадри тресту. Щоправда, дуже скоро історія стала розвиватися за законами епохи «дикого капіталізму» - прямо в лабораторіях знищуються негативи, на знімальних майданчиках свистіли зовсім не бутафорські кулі, а бійки в стилі вестернів закінчувалися цілком реальними пораненнями та смертями. Незважаючи на розкол, який тресту вдалося внести до стану «незалежних», завоювання та розділ кіноринку продовжувалися. Останні вирішили шукати місце для свої студій подалі від східного узбережжя, а те, що їхній вибір пав на Каліфорнію не дивно: зіграли свою роль і чудові природні умови, і велика кількість сонячних днів, і різноманіття ландшафтів Голлівуду.

Ще одним фактором, що він сприяв переміщенню американської індустрії до Голлівуду, став приїзд сюди видатного режисера світового кіно Девіда Уорка Гріффіта для зйомок фільму «В старій Каліфорнії». У складі творчої групи фільму були такі видатні актори як Мері Пікфорд, Ліліан Гіш, Лайонел Беррімор. Гріффіту довелося затриматися в Голлівуді не тільки для зйомок наступних фільмів, але й через його особисті немалі борги. Таким чином, активна діяльність Гріффіта значно пожвавила кіновиробництво в цьому куточку Каліфорнії.

«Незалежні» теж не були сумирними ягнятами, і в коротких перервах в міжусобних війнах, займалися переманюванням «зірок» - як у колег зі східного узбережжя країни, так і один в одного.

А протистояння між «незалежними» іноді доходили до збройних конфліктів: так, 1912 року «війська» студії Карла Леммле почали справжнісінький штурм студій Universal та Mutual. Долю битви вирішила армія, яку утримував батько вестерну Томас Інс для зйомок фільмів про Громадянську війну. На озброєнні ця армія мала 2 хоч і старовинні, але цілком боєздатні гармати.

1912 рік знаменує собою не тільки кінець війни між «незалежними», але кінець епохи «нікельодеонів» - кіноапаратів, в яких глядач переглядав стрічки індивідуально. Зняті в США або імпортовані з Європи стрічки починають демонструватися в кінозалах, тобто відбувається якісний стрибок від індивідуального до промислового, колективного. Повну перемогу «незалежні» святкували 1913 року, коли банки з Уолл-стріт вирішують інвестувати в будівництво кінозалів фантастичну на ті часи суму – 125 мільйонів доларів. Рука «незалежних» відчувається і в рішенні Верховного Суду США від 1915 року щодо закриття тресту Едісона згідно з антимонопольним законодавством. Це рішення знаменувало собою кінець виробництва кіно в Нью-Йорку та остаточне переміщення центру кіновиробництва до Каліфорнії.