Віктор Цой
Біографія
Радянський рок-музикант, автор пісень, художник і актор.
Народився в Ленінграді, Росія. Повне ім'я - Віктор Робертович Цой.
Батько Цоя — кореєць, мати була росіянкою. Єдина дитина в сім'ї.
З 1974 по 1977 рік відвідує середню художню школу, де виникає група "Палата № 6" на чолі з Максимом Пашковим. Після виключення за неуспішність з художнього училища імені В. Серова (нині імені Миколи Реріха) поступає в СГПТУ-61 на спеціальність "різьба по дереву".
В кінці 1970-х — початку 1980-х почалося тісне спілкування між Олексієм Рибіним з любительської групи "Пілігрими" і Віктором Цоєм, що грав на басі-гітарі в групі "Палата № 6", обидва вони заходили в гості до Майка Науменко, на квартирі якого репетирувала панк-група "Автоматичні задоволнювачі".
Придбавши деяку популярність, Віктор Цой і Олексій Рибін у складі "Автоматичних задовольнювачів" їздили до Москви і грали панк-рок-метал. Під час однієї з таких поїздок Віктора Цоя, що співає під гітару з компанією в електричці, помітив Борис Гребенщиков. Він запропонував Віктору всіляку допомогу і підтримку.
Влітку 1981 року Віктор Цой, Олексій Рибін і Олег Валінський заснували групу "Гарін і Гіперболоїди". Незабаром Валінського забирають в армію, а група, змінивши назву на "Кіно", приступила до запису першого альбому. "Кіно" під керівництвом Бориса Гребенщикова записувалися на студії Андрія Тропілло в Будинку Юного Техніка, в записі брали участь всі музиканти "Акваріума". Незабаром "Кіно" вже виступали зі своїм першим електричним концертом на фестивалі рок-клубу.
До літа 1982 року альбом був повністю завершений, тривалість його звучання складала 45 хвилин, звідки і з'явилася назва.
Запис набув деякого поширення по країні, про групу заговорили, почалися квартирні концерти в Москві і Ленінграді. Другий альбом "46" вийшов в 1983 році.
1984 рік — Запис альбому "Начальник Камчатки". Оформляється другий склад "Кіно".
1985 рік — Віктор Цой працює над двома альбомами: "Ніч" і "Це не любов".
В 1986 році Віктор Цой дебютує у кіно роллю в короткометражному фільмі Рашида Нугманова "Йя-Хха". У 1987 році виходять ще два фільми за участю Цоя "Асса" і "Рок".
На студії "Yamaha Mt44" "Кіно" починають записувати альбом "Група крові". Восени 1987 року Віктор відлітає до Рашида Нугманова до Алма-Ати на зйомки свого останнього фільму "Голка", у зв'язку з цим "Кіно" допрацювали "Групу крові" і на якийсь час припинили концертну діяльність. В 1988 виходить фільм "Голка" і альбом "Група крові".
Починаються тріумфальні гастролі по Росії, Україні і Білорусії — "Кіно" збирають аншлаги на всіх концертах.
Навесні 1988 року записується чернетка, а взимку остаточний варіант альбому "Зірка на ім'я Сонце", який вирішили випустити восени. Цой знайомиться з Юрієм Айзеншпісом, який з 1989 став продюсером "Кіно", організовуючи концертні тури і часті виступи на телебаченні, після чого група знаходить всесоюзну популярність.
На початку 1989 група "Кіно" вперше їде за кордон до Франції, де записують і випускають альбом "Останній герой". Влітку Віктор з Юрієм Каспаряном їдуть в США. Тим часом "Голка" виходить на друге місце в прокаті радянських фільмів, а на кінофестивалі "Золотий Дюк" в Одесі Віктора Цоя визнають кращим актором СРСР.
24 червня 1990 року пройшов останній концерт "Кіно" у Москві. Після цього Цой з Каспаряном усамітнилися на дачі, де під акустичну гітару почали записувати матеріал для нового альбому. Цей альбом, дописаний і зведений музикантами групи "Кіно" вже після смерті Цоя, вийшов в грудні 1990 і отримав назву "Чорний альбом".
15 серпня 1990 року Віктор Цой загинув в автокатастрофі. Похований 19 серпня 1990 року в Ленінграді на Богословському кладовищі.