Дженніфер Коннеллі

Американська актриса.

Ранні роки

Народилася в містечку Кейро, штат Нью-Йорк, у Катскільських горах, в сім'ї фабриканта одягу Джерарда Коннеллі та його дружини Ейлін. Батько — католик з ірландсько-норвезькими коренями, тоді як мати — з родини євреїв, вихідців з Росії та Польщі. Дженніфер виросла в нью-йоркському районі Бруклін-Хейтс (Бруклінські висоти), трохи південніше Іст-Ривер, і навчалася в школі Святої Анни. Разом з родиною провела кілька років у Вудстоку, де її мати Ейлін тримала власну антикварну крамницю, і в Беллпорті, на Лонґ-Айленді. Її батько Джерард працював на нью-йоркській швейній фабриці. Один з його приятелів займався рекламою. Він запропонував Дженніфер піти на перегляд у модельне агентство. У 10 років вона почала зніматися в рекламі. Свою першу роль у кіно Дженніфер зіграла в знаменитому фільмі Серджо Леоне «Одного разу в Америці» (1984). За рік вона знялася в італійського режисера Даріо Ардженто у фільмі «Феномен». Після закінчення школи, вона вступила до Єльського університету, де два роки вивчала англійську мову і драматичне мистецтво, пізніше перевелася до Стенфордського університету, щоб грати в класичному театрі та навчатися імпровізації. Навчання в Стенфорді Коннеллі не завершила.

Особисте життя

Незважаючи на успішну кар'єру в кіно, Дженніфер Коннеллі говорить, що воліла б проводити більше часу з родиною. Її перший син Кай народився в 1997 році. Його батьком став фотограф Девід Даґан. На зйомках «Ігор розуму» Дженніфер познайомилась з майбутнім чоловіком, актором Полом Беттані. В серпні 2003 року в них народився син Стеллан Беттані. Дженніфер бере активну участь у благодійності. 14 листопада 2005 року вона стала послом Міжнародної амністії з прав людини. Також Коннеллі вільно розмовляє французькою та італійською мовами.

 Кар'єра

Дженніфер стала знаменитою після виходу сімейного фільму «Лабіринт» у 1986 році, де зіграла дівчинку-підлітка Сару, котра вирушила у пошуки свого маленького брата до країни гоблінів, якою правив король Джарет, що його зіграв Девід Боуї. Стрічка не мала успіху в прокаті, однак пізніше стала культовою. Після цього, Коннеллі знялася в кількох невдалих проектах, зокрема, в італійському фільмі Etoile та стрічці «Деякі дівчата» (1988) режисера Майкла Гоффмана, де грала ролі студенток. В середині 1990-х років, Коннеллі вирішила довести, що може грати доросліші ролі. Однією з перших таких робіт стала роль лесбіянки в драмі Джона Синґлтона «Вища освіта» (1995). Наступного року вона знялася в незалежній стрічці «Фатальна яхта», а 1997 — зіграла другорядну роль сексуально розкутої жінки в мелодрамі «Вигадане життя Ебботів», де її партнерами на знімальному майданчику стали Лів Тайлер і Хоакін Фенікс. У 1998 році вийшов науково-фантастичний трилер з її участю «Темне місто», що став культовим. У 2000 році Коннеллі знялася в серіалі «Вулиця» каналу FOX, однак успіху це шоу не досягло.

Проривом для акторки став культовий фільм Даррена Аронофскі «Реквієм за мрією» (2000), в якому вона зіграла роль подруги головного героя (Джаред Лето). Стрічка розказує про чотирьох людей з різною наркотичною залежністю. Критики позитивно відгукнулися як про фільм, так і про роботу Коннеллі. Ще більшої популярності Дженніфер принесла біографічна драма Рона Говарда «Ігри розуму» (2001). За роль Алісії Неш, багатостраждальної дружини Нобелівського лауреата, математика Джона Неша вона отримала премії «Оскар» і «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану. У 2003 році Коннеллі зіграла головні ролі в стрічках «Халк» і «Будинок з піску і туману». В «Халку» вона зіграла Бетті Росс, кохану головного героя Брюса Беннера. Коннеллі сказала, що інтерес до цієї ролі у неї викликали філософські точки зору, висловлені режисером Енгом Лі в фільмі. «Халк» мав великий успіх у прокаті, зібравши понад сто мільйонів доларів у США. В «Будинку з піску і туману» акторка зіграла Кеті Ніколо, в минулому наркоманку, у котрої відбирають будинок внаслідок бюрократичної помилки.

Після дворічної перерви, Коннеллі знімається в фільмі жахів «Темна вода», який є переробкою однойменної японської стрічки. В цій стрічці вона виконала роль Далії — жінки зі складним дитинством, котра після розлучення переїжджає з дочкою в новий будинок, де з ними відбуваються таємничі речі. У 2006 році Коннеллі з'явилася в двох фільмах, кожний з яких був номінований у кількох категоріях на премію «Оскар». Дженніфер зіграла другорядну роль в екранізації роману Тома Перротта «Як малі діти», де головну роль отримала Кейт Вінслет. Персонаж Коннеллі, Кеті Адамс, була однією з ключових фігур роману, однак, режисер Тодд Філд віддав її героїні замало екранного часу, приділивши більше уваги стосункам героїв Вінслет і Патріка Вілсона. В трилері «Кривавий діамант» Коннеллі зіграла разом з Леонардо Ді Капріо. Наступною роботою Дженніфер стала роль Грейс, жінки, що втратила сина, в драмі «Заборонена дорога», котра вийшла обмеженим прокатом восени 2007 року. Тут вона зіграла разом з Хоакіном Феніксом, Марком Руффало і Мірою Сорвіно. За словами Коннеллі, ця роль була найскладнішою за всю її кар'єру.

У 2008 році Дженніфер з'явилася в рімейку науково-фантастичного трилера «День, коли Земля зупинилась», зігравши в ньому роль астробіолога Гелен Бенсон. У 2009 році вона зіграла в романтичній комедії «Обіцяти — ще не одружитись», знятій за книгою, авторами якої були сценаристи «Сексу в великому місті». Окрім Коннеллі в цьому фільмі знялися Дженніфер Еністон, Дрю Беррімор, Скарлетт Йоханссон, Бен Аффлек та Бредлі Купер. Наступною роботою Дженніфер стала невелика роль у сімейному фентезі «Чорнильне серце». Восени 2009 року в прокат вийшов мультфільм «Дев'ять», в якому Коннеллі озвучила героїню на ім'я «Сьома». Того ж року на екрани вийшла біографічна драма «Походження» (2009), в якій вона зіграла Емму Дарвін, дружину знаменитого науковця Чарльза Дарвіна, котрого зіграв її чоловік Пол Беттані. Фільм розповідає про життя Дарвіна, коли він писав свою головну наукову працю, «Про походження видів», а також про його непрості стосунки з релігійною дружиною, противницею його теорій.