«Ціна правди» Аґнєшки Голланд – це гнітюче, незручне й болюче кіно. Його не захочеться дивитися на дозвіллі, його не хочеться дивитися взагалі, але варто бачити кожному. Воно запалює бунтарський дух і водночас обеззброює страхом перед жахливою реальністю. Не страшно, якщо після перегляду закортить сховатись від яскравого світла кінотеатру, щоб ніхто не побач ваших сліз. Це означатиме, що історія Ґарета Джонса знайшла гідне втілення в кінематографі, що не може не тішити, бо ж він, як ніхто, на це заслужив.
1 грудня 2019 10549Ми використовуємо файли cookies для покращення роботи сайту. Залишаючись на нашому сайті, ви погоджуєтесь з умовами використання файлів cookie. Щоб ознайомитися з нашими Положеннями про конфіденційність та використання файлів cookie, натисніть тут.