Дударики (1980)

Браво! Браво! Браво! Браво  кожному  митцеві  причетному  до  створення  фільму «Дударики». Така гордість за наших  кіномитців!   Неперевершена гра Наталі Сумської, Ярослава  Гаврилюка, Федора  Стригуна, унікальний  голос  Віктора Шпортька, музика фільму  та  зрештою,  кожен  компонент  фільму, – шедевр! Весь  фільм - це  такий неповторний  чуттєво-емоційний симбіоз українськості,  поетичності  душі  народу! Цей фільм – шедевр акторської гри, шедевр візуального  відтворення ментальності  народності  України, музики.  Це геніально!  
Щастя бачити  чуттєву, природньо-красиву, щиру в  своїй простоті  і    величну в  своїй  духовності   Христину та  поетичний  образ Грицька – талановитого, співучого  хлопця. Їх кохання, обережне  і щире  виникає  з сприйняття чистих ноток  голосу, мовчазного  взаємопроникнення в  душі  одне  одного,  розквітає  в цих  безкінечних  війнах ідеологій,  імперських воєнних ігрищах.  Серед шабельної безглуздої  бійні, свинцевого дощу  куль і  безкінечної небезпеки хлопчина  шукає  корову  бо має  відповідальність  перед  хазяїном, відповідальність перед виконанням  своїх  обов’язків:
- Де тут  у  вас відро? Корова  ж два  дні  недоєна…
Відповідальність понад  усе, а Грицеве життя   щойно  ж висіло на  волосинці.  Малесенький  епізод (шана  сценаристам  Щербаку Анатолію, Митьку Євгену і  режисеру Станіславу Клименку!), а  в ньому ж  весь господар-українець -  надвідповідальність, та унікальна  здатність більшості українців відповідати  за  доручену