Велика ілюзія (1937)

Троє французьких офіцерів – лейтенант робітничого походження Марешаль (Жан Ґабен), єврейський нувориш Розенталь (Даліо) та аристократ капітан де Бельдьє (П’єр Френай) – ув’язнені у німецькому таборі для військовополонених під час Першої світової війни. Німецький командуючий табору фон Рауффенштайн (Еріх фон Сторгайм) дуже зацікавлений цими людьми, особливо капітаном де Бельдьє, який має з ним подібне походження і суспільний статус. Коли Марешаль та Розенталь планують втечу із Вінтерсборна, Бельдьє вирішує залишитися, аби не зрадити довіру фон Рауффентшайна. Двоє його товаришів зрештою втікають і знаходять притулок у сільському будиночку, де живуть маленька німецька дівчинка та її мати Ельза, котру війна зробила вдовою. Між Марешалем та Ельзою виникають стосунки, проте їхньому щастю загрожує хаос війни, яка нуртує довкола.