Моя мати (0)

Фільм із програми фекстивалю "Молодість" демонструється мовою оригіналу з перекладачем Після більш ніж успішного й помітного дебюту за назвою "17 разів Сесіль Кассар" письменник і сценарист Крістоф Оноре замахнувся на екранізацію Батая! Цього далеко не простого, екстремального письменника і мислителя екранізували всього двічі - за "Історією ока" Патрик Лоншан зняв "Симону" в 75-му році, коли дозволено було практично все, а Кен Юноме перетворив батаєвську "Смерть" у фільм "Острів, Алісія" (1998). Однак, молодому кінематографістові цілком удалося впоратися з моторошнуватим текстом класика й адекватно переказати історію любові сімнадцятилітнього сина до матері, що, на його прохання, вводить його у світ своїх аморальних "небезпечних ігор". На цих територіях у Франції останнім часом працюють лише жінки, однак Оноре набагато перевершив (і за талантом, і за емоційним впливом) Катрін Брейя і Віржині Депант.