Піаніно (2001)

На міжнародному кінофестивалі, що був організований уперше в Карабасі, були представлені фільми Нікі Шек «Піаніно», «Там я побачив світ», «Про що співають камені». Ніка Шек (Євгенія Шекоян) у тринадцять років, закінчивши школу, пішла на факультет режисури ігрових фільмів педінституту імені Абовяна (майстерня Кеосаяна). Через два роки перевелася у ВДІК, по закінченні якого пішла на факультет вільного художника Художнього інституту в місті Кілі (Німеччина). "Уже шість років знімаю, пробую, мечуся між ігровим і документальним кіно. Мова сучасного кіномистецтва настільки багата, настільки різноманітна, що дуже легко розчинитися в цій розмаїтості. У Кільському художньому інституті ми були надані самі собі. Всі можливі технічні засоби сучасного кіно були в нашому розпорядженні. Однак, довго я там не збираюся бути. Коли немає біля майстра, його особистого найціннішого досвіду, ти куди гостріше почуваєш невизначеність свого шляху. Зізнаюся, іноді хочеться зробити фільм, який був би доступний усім. Приємно, коли твій фільм подобається всім». Приємно дивитися також фільм Нікі Шек «Піаніно». При перегляді фільму охоплює почуття очікування, очікування того, що ж буде наприкінці. Старенька людина носить зі смітника незрозумілі предмети у свій будиночок... Але для чого? Це питання задають героєві й діти, які грають надворі: «Що ти несеш?» Відповідь ми, звичайно, одержуємо наприкінці, коли відкриється маленька таємниця фільму.