У Києві пройде фестиваль українського кіно

Екранізація повісті Леоніда Бородіна''Перед судом''за сценарієм Вадима та Юрія Іллєнка. Історія про останній етап боротьби Української Повстанської армії з каральними загонами НКВС. Кінець 40-х років. Молодий лейтенант НКВД приїжджає для проходження служби в закарпатське містечко, де йде жорстока боротьба з воїнами УПА, що ховаються в лісах. Далі розгортається майже детективний сюжет ...

Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найбільш відомих українських фільмів. Цей гімн праці на землі, хліборобства і людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якій спокійну гідність обумовлено його способом життя. Середа і люди - єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.

Романтична балада. Історія хлопця (Ореста), який мав здатність водити за собою вітер. Більше сотні років тому, коли перша хвиля еміграції розкидала украінцеа світами, саме вітер допомагав Оресту шукати за океаном свою наречену (хоча буває, що за океаном ми шукаємо те, що залишили вдома).

Стрічка за сценарієм Юрія Іллєнка та Івана Міколайчкука, третій фільм Юрія Іллєнка як режисера, який також був покладений на полицю на довгі роки. У центрі оповідання - бідна й багатодітна буковинська родина Колокольников. Розійшлися шляхи синів Леся Звонаря: старший іде до Червоної Армії, середній - в ліс, до УПА, молодший - залишається осторонь. Але не раз зустрінуться вони і не раз перетнуться їхні долі - то в коханні, то в горах зі зброєю в руках. Дія фільму відбувається в 1937-47 р. У стрічці вперше показано на екрані воїнів Української повстанської армії, які чітко декларують мету своєї боротьби - незалежну і вільну Україну. Незважаючи на те, що фільм був нагороджений золотою медаллю Московського кінофестивалю в 1971 році, картина була вилучена з прокату як «шкідлива для молоді», а Юрій Іллєнко на довгі часи був позбавлений можливості вільно творити.

Іронічна балада. Реконструкція історії, яка сталася в Києві наприкінці шістдесятих років. Коли історичні бурі несподівано розкидають сім'ю світами, залишається сподіватися на те, що тайфуни ходять примхливими шляхами, іноді повертаючи на своє місце те, що вони забрали (сюжет фільму перенесено з шістдесятих років в наші дні, так як циклони історії не вщухають над України до цих пір).

Фільм розповідає про життя і діяльність видатної постаті української історії - митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Авторами сценарію є Михайло Шаєвич та Олесь Янчук.

Фільм став справжнім «блокбастером» в 80-і роки, зібравши десятки мільйонів глядачів у кінотеатрах. В основу сюжету лягли історичні події IX-Х століть на території Київської Русі. Розповідаючи про легенди та історичних фактах, пов'язані з правлінням княгині Ольги, у фільмі піднімаються такі актуальні і сьогодні проблеми як становлення молодої держави, створення історичних міфів, боротьба за владу.

На жаль радянська цензура не дозволила створити версію фільму українською мовою, мотивуючи це тим, що на час подій, описаних у фільмах цієї мови «не існувало».

Фантасмагоричні сни історії про кроваврм бенкеті трьох великих примар Європейської культури - Петра I, Карла IХ і Гетьмана Мазепи Україна на полі Полтавської битви 1709 року. Сліпучі бачення Любові, Смерті та анафеми Мазепи, що назавжди змінили історію Східної Європи.

Фільм "Молитва за гетьмана Мазепу" в 2002 році був так і не завершений - не було створено сучасної звукової доріжки. Крім того, фільм не мав прокату (за незначним винятком) в Україні та закордоном.

Лише в 2008 році компанії "Іллєнко Фільм" вдалося отримати права на фільм і приступити до створення нової версії фільму, а насправді - його завершення.

Отже, була створена нова звукову доріжку у форматі Surround 5.1., А сам фільм дещо скорочений. Однак скорочення не вплинули на творчу концеції і художнє рішення фільму.

Крім того, додано закадровий коментар Юрія Іллєнка, який дає пояснення як щодо історичного контексту подій фільму, так і певною мірою з історії створення та існування власне самого фільму. Цей художній прийом, перетворив автора в одного з персонажів картини, що органічно зв'язалося з його появою в кадрі, а також зйомками «з рук», коли камера постійно бере участь у побудові мізансцени в якості учасника, а не просто "фіксатора".