3.1415926535897932384626433832795

Перше: виконаний в чорно-білому варіанті, фільм гіпнотизує одночасною простотою та убивчою складністю того, що відбувається на екрані та в голові головного героя . 9:13. Особиста інформація: "Коли я був маленький, мати вчила мене не дивитися на сонце. Коли мені було 6-ть - я глянув"

Макс Коен - математичний геній та комп'ютерний geek, що захистив докторську, коли йому було 20-ть. Він переконаний, що в основі усього -простота кола і низка нескінчених чисел. Будь-який процес у природі можна представити математично. І весь час його мозок працює над упорядкуванням неупорядкованого. А як же котування, ринок цінних паперів? - У ньому також є своя формула, закономірність. І пішло-поїхало: обплетена дротами комп"ютерна система, фінансові воротили, іудейські сектанти, індуска-сусідка і наставник, який зупинив свої пошуки, а ще конвульсії, чорно-біла кров і глюки, глюки...

Операторська робота, музика, інді антураж, ідейний фонтан, фіксація на деталях та науково-популярні вкраплення мало не кіножурналу "Хочу все знать" надають фільму того, що в Америці з трепетом та надією звуть "Нове американське кіно".

Славнозвісні ланцюги послідовних дій (як в "Реквіємі") прикріплюються грою на контрастах: чорне-біле, порядок-хаос, спокій-безумство. Техно-кислотний саундтрек тримає від самих титрів, які до речі цінні вже самі по собі.

За три роки до "Ігор розуму" Аронофски почав розкопувати і теорію ігор, і теорію чисел, і аналізувати до чого це призводить (хоча в силу специфіки фільму є деякі гуфи і нестиковки, але не в них суть). Ближче до фіналу починається відверта валка, а глюки крепшають та домінують, так що трохи аж шкребе по мізкам. Знову ж таки як це було в "Реквіємі". Тому людям зі слабкою нервовою системою варто утриматися від перегляду цього фільму.

Фінал гранично контроверсійний, тому там є над чим подумати (якщо знайдуться такі хто додивиться до кінця). Бо "Пі" - це не просто філософсько-науково-фантастичний триллер, це крик людини у порожній та нескінчений всесвіт, марна спроба зрозуміти незбагеність незбагенного. Світ не можна привести до спільного знаменника, він занадто складний, щоб зрозуміти механізм його функціонування. А хто все-таки спробує, того чекає паранойя і безумство ))).