Еллен Берстин

Американська акторка, продюсер і режисер.

Една Рей Джіллулі (вона ж Еллен Берстін після заміжжя) народилася 7 грудня 1932 року в Детройті, штат Мічиган, США, у родині Марі й письменника Джона Джіллулі. В Еллен є старший і молодший брати. Коли Берстін була зовсім дитиною, її батьки розлучилися, а всі діти залишилися з матір'ю. Майбутня акторка відвідувала Старшу технічну школу Касс у рідному місті, де було дозволено вибирати курс навчання. Еллен вибрала для себе область дизайнера одягу. Провал декількох іспитів змусив Берстін кинути цей навчальний заклад за рік до закінчення. Після цього майбутня акторка працювала моделлю в магазині. Пізніше Еллен переїхала в Даллас, а ще через деякий час у Нью-Йорк.

Дебют Берстін у кіно був у 1958 році з ТБ-фільму "Різдвяне дерево" й епізодичної ролі в серіалі "Телетеатр Крафта".

Акторка досить швидко набула популярності. Період із 1971 по 1980 роки абсолютно точно найкращий у кар'єрі Еллен й один із найкращих для будь-якого артиста в історії кінематографу. У ці роки Берстін цілих 5 разів номінувалася на "Оскар": "Останній кіносеанс" (1971), "Той, що виганяє диявола" (1973), "Аліса тут більше не живе" (1974), "У той же час, у наступному році" ( 1978), "Воскресіння" (1980). Лауреатом акторка стала тільки один раз за "Найкращу жіночу роль" у картині "Аліса тут більше не живе" (1974).

Протягом 2000-2008 років фільмографія Еллен поповнилася такими стрічками, як "Реквієм за мрією" (2000, номінація на "Оскар"), "Фонтан", "Плетена людина" (обидві 2006), "Грета" (2008).

2014 і 2015 роки для Берстін запам'яталися проектами "Інтерстеллар", "Спогади про Марни" (обидві 2014), "Вік Адалін" (2015).

Еллен Берстін була тричі у шлюбі: з Нілом Берстіном, Вільямом Александром і Полом Робертсом.