Антон Мухарський
Біографія
також відомий під сценічним ім'ям Орест Лютий (14 листопада 1968) — український письменник, актор, телеведучий, галерист. Засновник Союзу Вольних Художників «Воля або Смерть» (СВХ), та культурологічної платформи «Український культурний фронт» (УКФ).
Закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого (1992 р)., за фахом артист театру та кіно.
Творчість
Театр, кіно, телебачення
Дванадцять років працював актором в Національному театрі російської драми ім. Лесі Українки. Зіграв близько 20 головних ролей у театрі. Двічі лауреат премії «Київська пектораль» (1994, 2000).
Від 1985 року знімався у кіно та серіалах, серед яких:
- «Чужий дзвінок», роль — Макаркин (1985),
- «Тарас Шевченко. Заповiт», роль — Єгор Гудима (1992—1997),
- «Острів Любові», роль — Лицар Любові(1995),
- «Приятель небіжчика» (1997),
- «День народження буржуя» (1998),
- «Школа скандалу», роль — сер Бенджамен Бекбайт (1999),
- «Мийники автомобілів» (1999),
- «Чорна рада» (2000),
- «Якщо я не повернуся» (2001),
- «Леді Бомж», роль — Зиновій Щеколдін / Зюня (2001),
- «Нероби», роль — зірка футболу (2002),
- «Леді Мер», Зиновій Щеколдін / Зюня (2003),
- «12 стільців» (2004),
- «Королева бензоколонки-2» (2004),
- «Навіжена», роль — Громов, друг Ксенії (2005),
- «Утьосов. Пісня тривалістю у життя», роль — Григорій Олександров (2006)
- «Гудзик» (2006),
- «Повернення блудного батька» (2009),
- «Зовсім інше життя», роль — Роберт, чоловік Ірини (2009)
Знявся у культовій рекламі прального порошку «Тайд» (Ви ще не в білому? Тоді ми йдемо до вас!)
Був режисером, автором та ведучим телевізійних програм «НЛО» (1999—2000), «Музичний кіоск» (2001), «Бадьорого ранку» (2002—2003), «Шалений світ»(2004), «Квадратний метр» (2006—2008) — всі телеканал «Інтер». Є автором, продюсером та ведучим культового проекту Кабаре-шоу «Зелена лампа» та новорічної програми «Зелений вогник» на каналі ТВІ (2013).
Мистецька діяльність
У 2008 році заснував галерею незалежного мистецтва ANTIN"S COLLECTIONS, яка стала відома масштабними проектами «Жлоб-Арт», «Сільський гламур» (колекція українського кітчевого живопису 30 — 60-х років ХХ століття), Велика українська мультиплікація «Все що залишилось». У 2009 році Антоном Мухарським було засновано СВХ «Воля або смерть», до складу якого увійшли художники Іван Семесюк, Олекса Манн, Андрій Єрмоленко, Сергій Коляда, Ніна Мурашкіна, Сергій Хохолта інші… У 2014 році заснував мистецьку платформу «Український культурний фронт», стартом якої став масштабний культурологічний проект «Майдан. (Р)Еволюція духу» (Альманах, виставка 50-ти найкращих фото Майдану, каталог, документальний фільм, тощо…)
Літературний доробок:
- Автобіографічний роман «Доба. Сповідь молодого бандерівця» — перше видання 1995 р., перевидання 2012 р. (Вид. «Наш формат»)
- Роман «Попса для еліти» (Вид. «КСД», 2003).
- Дитяча казка «Пригоди для заврика» (Вид. «Зелений пес», 2004)
- Мистецький каталог «Воля або смерть» (2011).
- Повість «Смерть малороса» (Вид. «Остання барикада», 2013)
- Збірка повістей «Після злучення тварина сумна» (Вид. «Наш Формат», 2013).
- Великий культурологічний Альманах «Жлобологія» (вид. «Наш Формат», 2013).
- Великий історично-культурологічний Альманах «Майдан. (Р)Еволюція духу» (вид. «Наш Формат», 2014)
Музичний доробок
- Автор та продюсер музичного проекту «Сільський гламур» (СД альбом «Сільський гламур», 2008).
- Автор та продюсер патріотичного проекту «А я не москаль» «Лагідна та Сувора українізація». Виступає у образі професора антропології «Ореста Лютого» (Альбоми «Лагідна українізація» (2012), та «Сувора українізація» (2014). За цей проект оголошений у розшук російською Генпрокуратурою.
- Автор та продюсер проекту кабаре «Мама-Анархія» (2014).
Документальне кіно
- Автор та продюсер документального фільму «Майдан. Мистецтво спротиву» (2014).
- Автор та продюсер масштабного історично-документального фільму «Майдан. (Р)Еволюція духу» (готується до випуску, 2014—2015).
Особисте життя
Розлучений. Має 5-х дітей: Софію (1991 р.н.), Іванну (2006 р.н.), Андрія (2006 р.н.), Орисю (2010 р.н.) та Івана (2012 р.н.) Живе у цивільному шлюбі з мистецтвознавцем Єлизаветою Бєльською.
Нагороди
- Лауреат премії «Київська пектораль» за роль Бертрана в спектаклі «Коли кінь втрачає свідомість» (1992) і за роль Хлестакова в «Ревізорі» (1999).
- Приз критики за роль Раскольнікова в спектаклі «Вбивця» на 49-ому Единбурзькому театральному фестивалі в Шотландії (1996).
- Ювілейна медаль Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» (2015).
- Орден «Єдність та воля» Всеукраїнського об'єднання «Країна» (2015).