Юрій Речинський


Дата народження:
01 листопада 1986

Рейтинг персони

10 / 10
Ваша оцінка: —
Голосів: 1

Біографія

Юрій Речинський – український режисер документального кіно.

Його дебютний фільм «Хворісукалюди», який вражає своєю щирістю і гострою проблематикою, отримав близько десяти міжнародних нагород у Канаді, Франції, Англії, Польщі, Австрії і Боснії та Герцеговині.

Міхаель Ґлавоґґер, австрійський геній документалістики, стверджував, що «люди зненавидять Речинського за цей фільм». Але молодий український режисер і далі продовжує знімати документальне кіно, оскільки «воно дозволяє філософствувати».

Юрій Речинський народився у 1986 році (дата і місяць народження невідомі). Навчався у Київському політехнічному інституті за спеціальністю комп’ютерні системи; далі вступив до КНУ ім. Карпенка-Карого, але через пів року покинув навчання. Два роки вчився монтажу на «Мосфільмі». Працював монтажером і режисером на телебаченні, режисером монтажу реклами, а також короткометражних, телевізійних і художніх фільмів. Про цей період свого життя Юрій згадує: «Довелося монтувати пару відверто гівняних фільмів».

Короткометражка «Хворісукалюди» (2011) стала дебютною у творчості молодого режисера. До цього він мав досвід монтажу, зокрема, Речинський працював над російською кримінальною драмою «Близький ворог» (2010), режисера Олександра Атанесяна та Сергія Грекова. 

Також у 2007 році Юрій займався монтажем та сценарієм короткометражки «Дощ» майбутньої власниці пальмової гілки Марини Вроди.

Про процес роботи над «Хворісукалюди» автор  згадує: «Власне, ніяких продюсерів, які б шукали чи вливали в проект гроші, не було. Починали на власні гроші, які дуже швидко закінчилися. Потім якимось дивовижним чином ми знайшли людину, якій цікаво було, щоб такий фільм усе ж відбувся. То людина з України, абсолютно не пов’язана з кіно. Австрія з'явилася пізніше, після двох фестивалів, у яких брав участь фільм. Австрія приїхала до міста Києва у вигляді трьох продюсерів, привезла гроші й запропонувала зафільмувати повнометражну версію, власне, для австрійського екрана. В результаті ми зняли абсолютно новий фільм, офіційно – виключно австрійською стороною з точки зору фінансів. Власне, тому на фестивалях він так і позиціонується – український режисер, але австрійський фільм».

Відомим молодий монтажер і режисер Юрій Речинський став після виходу свого документального фільму «Хворісукалюди» (Sickfuckpeople) 2013 року. Це україно-австрійський документальний драматичний фільм про безпритульних, які хворіють на СНІД.

«Хворісукалюди» – кінороман про кількох бездомних наркоманів у трьох частинах: «Дитинство», «Матір», «Любов», з прологом та епілогом. Стрічка про те, як злидні та безнадія доводять людину до повної деградації. Фільм розповідає про зграю дітей, які живуть у підвалі, повільно вбиваючи себе дешевим та страшним наркотиком – дезоморфіном. 

Речинський роздивляється нестерпне життя цих людей і раз за разом вихоплює дорогоцінні миті краси та гідності в існуванні хворих: червона повітряна кулька в підвалі; собака, котрий живе разом із наркоманами, й котрого всі люблять; сирота з другої частини, який в епілозі годує розкішних білих лебедів і чайок.

Цей фільм не тільки про конкретну соціальну проблему, а й про людську природу як таку – хай на найнижчому суспільному рівні, здеградовану, але все ж таки не вбиту. Довершене візуальне втілення (оператори – Алекс Запорожченко, Сергій Стеценко), продумана й чітка драматургічна структура принесли Речинському варту багатьох нагород похвалу від Ульріха Зайдля – культового австрійського кінематографіста.

Юрій розповідає про відмінності короткометражної та повнометражної версії: «Якщо говорити відверто, то в короткометражній версії сюжетної лінії як такої немає  – це було просто спостереження за групою дітей. У повнометражній версії з’явилися вже яскраво виражені персонажі й, відповідно, певні історії. Від попереднього фільму залишився тільки невеличкий відступ, який описує, скажімо, їх передісторію. А в цілому зображено дві не пов’язані між собою історії персонажів із цього підвалу. Хоча обидві – про те, як вони намагаються вибратися звідти, але натикаються на світ поза підвалом, і цей світ не дуже їм радий».

Українська прем’єра фільму відбулася на МКФ «Молодість-43» у жовтні 2013, де він виграв диплом фестивалю за гостроту авторського висловлювання.

Світова прем’єра фільму відбулася в конкурсній програмі фестивалю Hot Docs у Торонто (Канада) навесні 2013, після чого стрічка здобула призи «Серце Сараєва» за найкращий документальний фільм на Сараєвському МКФ-2013 та винагороду у розмітрі трьох тисяч євро.

Також стрічка отримала нагороди за «Найкращий документальний фільм» на МКФ «Рейденс»-2013 у Лондоні, «Найкращий повнометражний фільм» міжнародного конкурсу DocsDF-2013 у Мексиці та Ґран-прі МКФ Viennale-2013 у Відні.

Окрім того фільм Юрія Речинського «Хворісукалюди» визнано кращим документальним фільмом на Фестивалі європейського незалежного кіно у Франції, також стрічка отримала нагороду HumanDOC у Польщі.

Міхаель Ґлавоґґер, австрійський геній документалістики, говорив Юрію Речинському: «Люди зненавидять тебе за




Ім’я:
06 серпня 2021
Ваш коментар