Фільм Ґарфілд у кіно 2024

Костянтин Степанков


Дата народження:
3 червня 1928
Дата смерті:
22 липня 2004

Рейтинг персони

10 / 10
Ваша оцінка: —
голосів: 1

Біографія

Костянти́н Петро́вич Степанко́в, справжнє прізвище — Волощук (нар. 3 червня 1928, Печеськи — пом. 22 липня 2004, Жереб'ятин) — український актор. Син православного священика, загиблого у таборах ГУЛАГ СССР; брат вояка УПА.

Народився у селі Печеськи Хмельницької області.

Батько актора, Петро Петрович Волощук, був священиком. Його арештували 1939 року і з тих пір його ніхто не бачив. Можливо, батько постраждав за близьке знайомство з ад'ютантом Симона Петлюри Олександром Даценком. Прізвище Степанков утворене від дівочого прізвища матері Степанко.

Два брати Костянтина Петровича загинули. Молодший Георгій закатований голодом 1933-го року, а старший Ігор загинув під час Другої Світової війни у лавах УПА.

По війні мати Степанкова, Євгенія Василівна, боячись із двома дітьми, Костянтином та молодшою сестрою Лідою, лишатися після відходу німців на батьківщині, вирішила виїхати до Узбекистану. Проте Костянтин їхати відмовився.

По закінченню школи Степанков вступає до Уманського сільгоспінституту на плодово-овочевий факультет, склавши екстерном іспити за перші два курси. Як згадував сам Костянтин Петрович, весь час, роками, він змушений був недоїдати, тож «дуже хотів швидше стати плодоовочеводом, щоб поближче до їжі — до хліба, картоплі, буряку, меду.»

В інституті Степанков, як член комітету комсомолу, вів «культмасовий сектор», де в його обов'язки входило запрошення відомих людей, котрі перебували в Умані, на зустрічі зі студентами та викладачами. Під час однієї з таких зустрічей на талановитого юнака звернув увагу і запропонував вступити до театрального інституту Амвросій Бучма, на той час актор та режисер Київського театру ім. Івана Франка, професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Степанков зголосився на пропозицію Бучми і вступив до театрального інституту де й вчився на курсі Амвросія Максиміліановича на кіновідділі.

1953 — Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Від 1955 року грав у театрі ім. Івана Франка.

Від 1968 — актор Київської кіностудії імені Довженка.

Від 1953 року, протягом 31 року, — педагог і керівник майстерні Київського інституту ім. І. Карпенка-Карого.

Від 1998 року — викладач кафедри телебачення в Київському університеті культури і мистецтв.

Помер 22 липня 2004 року від раку підшлункової залози. Похований в селі Жереб'ятин Бориспільського району Київської області.

Фільмографія

Рік Назва Роль Країна Примітки
1956 Павло Корчагін Акім    
1962 Мовчать тільки статуї      
1965 Перевірено — мін немає      
1968 Розвідники Миклош    
1968 На Київському напрямку Кирпонос Михайло Петрович, генерал-полковник, командувач Південно-Західним фронтом    
1968 Камінний хрест      
1968 Анничка Газда Кметь, пан, заможний гуцул    
1969 Дума про Британку      
1969 Важкий колос      
1970 Білий птах з чорною ознакою      
1970 Комісари Федір Лукачьов УРСР  
1970 Родина Коцюбинських      
1971 Випадкова адреса Чіряєв, тренер    
1971 Іду до тебе      
1971 Поїзд до далекого серпня      
1971 Захар Беркут      
1972 Увімкніть північне сяйво      
1972 Нічний мотоцикліст Резник Микола Семенович, слідчий    
1973 Дід лівого крайнього      
1973 Коли людина посміхнулась головний лікар    
1973 Будні карного розшуку      
1973 Дума про Ковпака      
1974 Друге дихання      
1974 Марина Опанас    
1977 Весь світ в очах твоїх      
1977 Право на любов   УРСР  
1977 Ненависть      
1977 Свідоцтво про бідність      
1978 Голубі блискавки      
1978 Море      
1978 Женці      
1979 «Київські зустрічі („Зупинись, мить …“)»      
1979 Забудьте слово "смерть"   УРСР  
1979 Скляне щастя      
1979 Вавилон ХХ багач Бубела    
1980 Платон мені друг      
1980 Овід      
1980 Дударики      
1981 Під свист куль      
1981 Високий перевал      
1983 Климко      
1983 «Провал операції „Велика Ведмедиця“»      
1983 Легенда про княгиню Ольгу воєвода Свенельд    
1984 Що в Сеньки було      
1985 Спокуса Дон Жуана      
1985 Пароль знали двоє генерал Олександр Павлович Кутепов, голова Російського загальновійськового союзу    
1985 Мама рідна, любима      
1986 І в звуках пам'ять відгукнеться...      
1986 Кармелюк      
1989 Камінна душа Старий опришок УРСР  
1989 Небилиці про Івана      
1989 Етюди про Врубеля      
1989 Гори димлять      
1991 Чудо в краю забуття      
1991 Карпатське золото      
1991 Гріх (ТБ)   УРСР  
1992 Чотири листи фанери батько Мазепи Україна  
1992 Обітниця      
1992 Вишневі ночі      
1993 Гетьманські клейноди      
1993 Пастка   Україна 5 серій
1994 Притча      
1994 «Капітан „Крокус“»      
1995 Об'єкт ''Джей''      
1996 Острів любові      
1998 Пристрасть економ    
1998 Два місяці, три сонця      
1999 Як коваль щастя шукав      

Звання та нагороди

  • Народний артист СРСР
  • Народний артист УРСР
  • Лауреат Державної премії України ім. О.Довженка, 2003
  • Перший лауреат премії ім. Л. Бикова, 1998


Постери




Avatar
Ім'я:
22 травня 2024