Падіння янгола або Неймовірні пригоди "агента Леоніда
Загальна риса усіх фільмів—агент «Леонід» завдяки своїм умінням, кмітливості та везінню щоразу рятує шкуру президента та увесь світ.
Противники—підступні, підготовані, проводять напад у кілька етапів з повною перевагою у перші хвилини атаки, щоб заволодіти ситуацією до приходу оперативних сил та уже потім диктувати свої умови.
У першій фільмі франшизі, «Падіння Олімпу» (2013), Леонід подолав негаразди у вигляді раптової та масової атаки паскуд: підступних південнокорейських терористів (так, такі виявляються бувають; «розбили шаблон» так би мовити), які зібрались підірвати ядерну силу США (буквально, одномоментно здетонувавши усіма ядерними боєголовками), та розпочати хаос на Далекому Сході у вигляді війни 2 Корей.
Актуальна на ту пору тема (так і зараз теж) ядерних амбіцій Північної Кореї помножена на харизму Батлера та суперекшн зробила своє.
У другому фільмі франшизи, «Падіння Лондона» (2016), Леонід долав негаразди у вигляді раптової масової атаки-помсти арабських терористів на Лондон під час похорону Прем’єр-Міністра Великобританії за участі лідерів держав Великої Сімки, зокрема, Президента США.
Ці терористи примудрились проникнути як у поліцію так і почесну варту, та зненацька напасти на лідерів США, Великобританії, Японії, Італії, Франції, Німеччини та Канади у самісінькому серці Лондона з використанням підриву мостів, баржі та Вестмінстерського аббатства, щоб потім розгорнути на вулицях міста справжнісінький Ірак з вуличними боями британського спецназу проти арабських терористів.
Так, реалізму стало менше, а зайвих діалогів та, м’яко кажучи, промахів служб охорони світових лідерів більше. Але кіно—класне, бо герою Батлера співпереживаєш.
Та й події ґрунтувались на тодішній історичних реаліях:
--зневажлива байдужість до Президента Росії;
--тема «Ісламської держави» у контексті підтримки сепаратистів на Філіппінах та повернення колишніх джихадистів з Сирії у Європу;
--переховування головного злодія фільму у м. Сана (підконтрольній сепаратистам-хуситам, які є союзниками Ірану та противниками США).
Й от, третя серія серіалу «Пригоди агента Леоніда» під назвою «Падіння янгола» розпочинається з особистих проблем агента Леоніда (болі у хребті, розмови з другом Вейдом Дженінксом та дружиною, переживання за доньку, яка підростає).
Президент США став іншим—ним став Голова Палати представників у «Падінні Олімпу» та Віце-Президент у «Падінні Лондона» Алан Трамбл.
Політичне тло цього фільму:
--у 2013 і 2016 роках у США спершу був один Президент (Обама), а потім став іншим—Трамп (досить співзвучно з прізвищем Президента Трамбла у фільмі);
--простистояння з Росією (розгортання нею озброєнь у Арктиці, згадка про втручання Росії у вибори у США, бажання поквитатись з нею за ніби-то причетність до замаху на Президента).
Й от, допоки Агент Леонід після розмови з президентом на ріці гадає погоджуватись йому чи ні на посаду Голови Секретної служби (наш аналог—Державна служба охорони), невідомий зловмисник за допомогою зграї бойових дронів знищує під корінь усіх агентів Секретної служби, які пильнували рибалку Трамбла.
Атака дронів-камікадзе, які тримаються купи як рій бджіл, і безжально падають на ціль як яструб на кроля, це—захоплююче і жахаюче водночас видовище.
Ще раз можна зрозуміти, що у науково-технічного прогресу може бути і добра так і погана сторона, яка залежить від не від небезпеки технології, а від того, у руках якої саме людини (доброї чи поганця) опиниться неймовірна по силі та технологічності зброя.
Щоправда, чомусь дрони-самогубці і бомбардувальники не зачіпають човна Менінга, і той встигає попередити та врятувати Президента, пірнувши разом з ним у води ріки від вибухів. Обоє внаслідок підводного вибуху отримали тяжкі травми.
Агент Леонід отямився у лікарні св. Матвія прикутим до ліжка, оскільки ФБР його підозрює в організації замаху, оскільки є серйозні докази:
--на його рахунку в офшорі російського банку опинились 10 млн. доларів США;
--на його комп’ютері виявили схеми розміщення Агентів Секретної служби на ріці;
--у панелі управління дронами у фургоні знайшли ДНК Беннінга;
--у його гаражі знайшли залишки вибухівки, якою зарядили дрони-камікадзе;
--у програмному забезпеченні дронів було закладено обличчя усіх присутніх тоді на рибалці, окрім Майка Беннінга;
--мотив—просування на посаду Директора Секретної служби.
У ЗМІ проскочила назва фільму та ємкий опис ситуації «Падіння янгола-охоронця Президента», оскільки Майкла Беннінга зразу ж звинуватили в організації замаху на Президента США та умисному вбивстві своїх же людей, попри усі попередні заслуги та його ж заеперечення. Щоправда, потім по фільму стаються події, які доводять його невинуватість.
Дорогою з лікарні у в’язницю, де йому мали б висунути звинувачення у скоєнні злочину, на конвой з Меніннгом, нападають невідомі та визволяють його. Однак від цих «визволителів» він самотужки втікає, вбивши кілька викрадачів, в одному з яких впізнає вояка, якого навчав на навчаннях за кількадень до цього.
Ой от виявляється, що давній армійський друг Меннінга Вейд Дженнікс зумисно зфабрикував докази (як речові так і документи) його причетності до замаху на Президента, та залишив його живим, щоб зробити його «цапом-відбувайлом» (дослівна цитата). Напад на конвой мав підтвердити провину Меннінга, бо, мовляв, його приїхали рятувати його ж спільники.
Через це «організатор» виявився дуже розгніваним, і цим організатором є Віце-Президент, в.о. Президента Мартін Кірбі, який прагне використати замах на Трамбла як привід завдати військовий удар по РФ.
Однак в ідеальному плані стались два збої: Президент не помер, а Меннінг утік від своїх «рятувальників». Сам же ж друг, керівник потужної приватної військової компанії, планував усунути Президента, посадити Меннінга і самому стати Головою Секретної служби нового Президента, а заодно отримувати замовлення для ОПК на багато мільярдів доларів.
Тим часом, Меннінг акуратно, але ніжно (без поранень і смертей), уникає затримання небайдужими громадянами (він ж бо у розшуку) та втікає від поліцейської погоні.
Він знаходить свого батька, який на грунті переживань на війні у В’єтнамі, колись покинув його, та переводить дух у його лісовій хатці у горах Західної Вірджинії, допоки його не знаходяться люди старого друга Вейда. Однак батько Меннінга, хоч і пришелепкуватий, але тямущий, і замінував увесь периметр довкола хатини у кілька рядів (надзвичайно ефектна сцена).
Батько Меннінга рятує його доньку і дружину (а за сумісництвом—свою невістку та онуку) від посіпак Вейда, і тоді називає повне імя Беннінга—Майкл Джемісон Беннінг.
Вейд убиває оперативників ФБР, які прибули на його базу, і вирішує перш ніж піти у підпілля убити Президента уже напевно шляхом підриву газогону у лікарні та, як запасного варіанту, її лобового штурму.
Тим часом, агент Леонід відволікає увагу охорону лікарні св. Матвія фальшивим повідомленням про стрільбу біля одного зі входів, та пробирається на поверх до Президента, де здається та говорить про загрозу. Тим часом, Кірбі ігнорує намагання Трамбла додзвонитись до нього.
Трамбл, попри заперечення колег агента Леоніда, наказує звільнити Майкла Беннінга та вирішує евакуюватись з госпіталя, однак туди навідуються люди Ведйа та розпочинається страшенюча перестрілка не на життя, а насмерть, у якій Презизенту вдається вижити та протриматись до підходу підмоги лишень завдяки «агенту Леоніду».
Мартіна Кірбі заарештовують за звинуваченнями, які раніше висували Майклу Беннінгу, а сам Беннінг стає Головою Секретної Служби США.
Цей фільм повторює загальні риси франшизи: раптова та несподівана атака підступного противника, який нав’язує свою волу та змушує працювати під свою дудку, та кмітливість Беннінга, яка вкотре усіх рятує.
Але є і нове—нема безкінечної юрби терористів, а герой проходить шлях з князь у грязі і навпаки, несподіване розкриття батька Беннінга.
Добротний бойовик з персонажами, яким хочеться співпереживати)
